Технології деревинних композиційних матеріалів і модифікування деревини

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 13 of 13
  • Item
    Вплив параметрів режиму пресування на властивості деревинно-полімерних матеріалів
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Червінка Богдан Іванович
    Дипломна робота магістра виконана на актуальну для виробництва тему “Вплив подрібнювального обладнання на властивості деревинно-солом’яних плит”. У роботі проаналізовано забезпечення сировиною виробництва деревинних стружкових плит, а також властивості злакової соломи та її використання у виробництві деревинних стружкових плит і характеристику солом’яних частинок як наповнювача композиційних матеріалів й досліджено вплив подрібнювального обладнання на влас-тивості деревинно-солом’яних плит. Дипломна робота магістра складається з трьох розділів: 1. Стан питання та завдання досліджень; 2. Методика експериментальних досліджень; 3. Обробка експериментальних даних. У першому розділі проаналізовано: забезпечення сировиною виро-бництва деревинних стружкових плит, властивості злакової соломи та її використання у виробництві деревинних стружкових плит і характерис-тику солом’яних частинок як наповнювача композиційних матеріалів. У другому розділі описано матеріали, використані в експеримента-льних дослідженнях, експериментальне обладнання та вимірювальна апаратура, методики підготовки і визначення параметрів солом’яних ча-стинок, наведено вибір змінних факторів і планування експериментів та описано методики досліджень виготовлення деревинно-солом’яних плит і визначення їх фізико-механічних властивостей. У третьому розділі наведено отримані експериментальні дані дослі-джень, щодо впливу подрібнювального обладнання на властивості со-лом’яних частинок і на властивості деревинно-солом’яних плит, а також щодо впливу зміни тривалості пресування на властивості солом’яних плит, виготовлених з солом’яних частинок, які подрібнені на різному обладнанні, і зроблено обґрунтування результатів.
  • Item
    Дослідження властивостей фанери, армованої скловолоконною сіткою.
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Харчук Микола Олександрович
    Метою дипломної роботи є дослідження процесу прогрівання пакета шпону, склеєного з різних порід деревини за допомогою вторинної термопластичної плівки ПЕНГ. Завдання полягає у визначенні температури в заданій точці пакета шпону та тривалості, необхідної для його нагрівання до певної температури, залежно від породи деревини та товщини термопластичної плівки. Процес затвердіння термопластичних полімерів має суттєві відмінності від термореактивних клеїв. Під час пресування пакетів шпону, склеєних термопластичними полімерами, відсутня надлишкова волога, а затвердіння таких полімерів відбувається після завершення процесу склеювання. У першому розділі роботи проаналізовано проблему використання деревинної сировини та традиційних клеїв у виробництві фанери, а також режими склеювання пакетів шпону з різних порід деревини термопластичними полімерами. У другому розділі наведено перелік обладнання та матеріалів, описано методику проведення експериментів і зняття показників. У третьому розділі представлено результати досліджень впливу породи деревини та товщини плівки ПЕНГ(в) на тривалість прогрівання фанери. Виявлено, що порода деревини суттєво впливає на швидкість прогрівання пакета шпону, тоді як зміна товщини плівки ПЕНГ(в) не показала значних відмінностей у результатах. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 69 сторінок, з них 48 сторінок основного тексту, список літератури із 65 назв та 3 додатки.
  • Item
    Модифікування соєво-протеїнових клеїв та дослідження їх властивостей
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Зелінський Віталій Андрійович
    У дипломній роботі магістра на тему «Модифікування соєво-протеїнових клеїв та дослідження їх властивостей», проаналізовано можливість модифікування соєвого протеїну, розроблено рецептури клеїв та досліджено їх основні властивості. Дипломна робота магістра складається із трьох розділів. У першому розділі проаналізовано клеї, які застосовуються у сучасному виробництві фанери. Проаналізовано недоліки та переваги природніх і синтетичних клеїв. Розглянуто шляхи модифікування соєвих протеїнів. Проаналізовано речовини, які застосовуються для хімічного модифікування соєвих протеїнів. У другому розділі детально описані методики проведення експериментів, за допомогою яких визначали основні властивості клейових композицій та міцність фанери на зріз. У третьому розділі наведено результати експериментів, які демонструють, як різні модифікувальні речовини впливають на властивості клейових композицій та міцність виготовленої з них фанери. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 59 сторінок, з них 48 сторінок основного тексту, список літератури із 45 назв та додатку.
  • Item
    Аналіз властивостей деревинно-полімерних матеріалів різних способів опорядження
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Винник Ростислав Ігорович
    У дипломній роботі магістра на тему «Аналіз властивостей деревинно-полімерних матеріалів різних способів опорядження», проаналізовано та досліджено як можуть впливати спосіб опорядження на властивості деревинно-полімерних матеріалів. Дипломна робота магістра складається з трьох розділів. У першому розділі проаналізовано стан та перспективи розвитку деревинно-полімерних матеріалів. Розглянуто деревинну сировину, термопласти та модифікувальні речовини для виготовлення ДПМ та їх вплив властивості ДПМ. Проаналізовано способи виготовлення ДПМ. Наведено основні переваги та недоліки. У другому розділі наведено способи опорядження деревини та полімерів. Описано їх особливості. Розглянуто основні теоретичні аспекти формування адгезійних зв’язків. У третьому розділі приведено вплив способів опорядження на фізико-механічні властивості ДПМ. Також наведено висновки та рекомендації, список використаної літератури та додатки. Загальний обсяг дипломної роботи складає 63 сторінки, з них 53 сторінок основного тексту, список літератури із 58 назв та 1 додатку.
  • Item
    Властивості арболітових виробів виготовлених з використанням стебел ріпаку
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Вархоляк Тарас Романович
    Магістерська робота на тему «Властивості арболітових виробів виготовлених з використанням стебел ріпаку». У роботі досліджено вплив основних чинників процесу на фізико-механічні властивості арболітових виробів. Здійснено грунтовний аналіз залежностей вихідних параметрів від технологічних параметрів процесу та інших факторів. Дипломна магістерська робота складається з чотирьох основних розділів : 1.Аналіз стану питання. 2. Характеристика об’єкту дослідження. 2.Методика експериментальних досліджень. 3. Дослідження впливу сировини та матеріалів на властивості стружкових плит. В першому розділі проведено аналіз досліджень з даної тематики та стан питання на сьогоднішній день. У другому розділі здійснено характеристику ріпакової сировини як об’єкта дослідження. Проаналізовано можливість її використання для виготовлення деревинних композиційних матеріалів. У третьому розділі наведена методика експериментальних досліджень. Описано процес виготовлення стружкових плит з використанням різної кількості ріпакових та деревинних частинок і клею. У четвертому розділі було представлено отримані результати досліджень, здійснено аналіз впливу різних чинників на їх фізико-механічні властивості плит, зроблено узагальнені висновки.
  • Item
    Дослідження властивостей фанери з модифікатором клею ТМ «Аквакол ТРС»
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Писарчук Олег Зіновійович
    Магістерська робота та тему «Дослідження властивостей фанери з модифікатором клею ТМ «Аквакол ТРС» направлена на встановлення впливу вмісту модифікатора в карбамідоформальдегідному (КФ) клеї на міцність фанери на зріз. Дане дослідження є актуальним, оскільки сучасні малотоксичні смоли забезпечують одержання фанери зниженої токсичності, що належать до класу емісії формальдегіду Е1. Однак при використанні таких смол спостерігається зниження міцності та водостійкості плит, а процес гарячого пресування фанери потребує збільшення часу. Магістерська робота складається з 3-ох частин, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі роботи проаналізовано виробництво фанери в світі та Україні, описано клеї для виготовлення фанери та розглянуто шляхи модифікування клейових композицій для покращення їх властивостей. Сформульовано мету роботи і завдання досліджень. Другий розділ описує методики експериментальних досліджень і статистичної обробки експериментальних даних. У третьому розділі описано результати експериментів і здійснено їх аналіз. За результатами досліджень сформульовано узагальнюючі висновки.
  • Item
    Можливості використання маловживаних порід деревини у виробництві стружкових плит
    (НЛТУ України, 2024-12-19) Капінус Ігор Іванович
    Промисловість деревних плит у Європі, в якій домінує переважно використання ялини, зіткнеться з новими викликами через екологічні зміни та нашестя короїдів, що започаткувало нову еру в лісовому господарстві. Для дослідження можливості заміни ялини іншими видами деревини у виробництві орієнтованих-стружкових плит (OSB) було використано дев'ять різних мало використовуваних порід деревини (сосна звичайна, модрина європейська, тополя, верба, вільха, береза, бук європейський, дуб англійський та граб). Для виробництва одношарових OSB використовували 3% полімерного метилендифенілдиізоціанатного (pMDI) клею та 0,5% воску. Проведено стандартні випробування фізичних і механічних властивостей плит. Показники міцності на вигин (MOR) показали, що статистично значущої різниці між показниками ялини (34,6 МПа) та таких порід, як модрина (25,9 МПа), тополя (25,2 МПа), верба (27,8 МПа), вільха (34,3 МПа), і береза (27,1 МПа), не виявлено. Схожа тенденція була зафіксована для модуля пружності (MOE): найвищі значення MOE склали 5185 МПа для ялини та 4472 МПа для вільхи. Також не було значної різниці у міцності на внутрішнє склеювання між ялиною та іншими породами деревини. Плити, виготовлені з деревини високої щільності, демонстрували кращі фізичні властивості, тоді як плити з деревини низької щільності (за винятком сосни) мали кращі механічні показники. Крім того, було проаналізовано характеристики стружки, такі як коефіцієнт витягнутості та питома поверхня, для їх впливу на фізичні та механічні властивості плит. У результаті модрина європейська, тополя, верба та вільха були визначені як перспективні породи деревини для виготовлення OSB без змішування, що дозволяє використовувати їх як заміну ялини у виробництві деревних плит.
  • Item
    Аналіз способів термічної обробки деревини
    (НЛТУ України, 2024-01-18) Сень О.Я.
    Метою даної дипломної роботи є провести аналіз та узагальнення теоретичних знань щодо використання термічного модифікування деревини. В першому розділі проаналізований стан та розвиток виробництв щодо терміного модифікування деревини, наведено основні властивості та характеристика деревини. В другому розділі проаналізовано комерційні способи виготовлення термічно модифікованої деревини, наведено особливості технологічних процесів, властивостей отриманої деревини. В третьому розділі приведено аналіз властивостей деревини, яка отримана шляхом термічної обробки. Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 60 сторінок, з них 47 сторінок основного тексту.
  • Item
    Вплив температури і часу пресування на здатність березового шпону склеюватися
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Ткаченко Альберт Віталійович
    Метою даної дипломної роботи є дослідити, як температура і час пресування впливають на здатність березового шпону склеюватися без використання жодних клеїв. Досягнути поставленої мети пропонується шляхом зміни температури і часу пресування листів шпону за допомогою ABES та у гідравлічному пресі для виготовлення фанери. Дія тепла змінює хімічний склад деревини, що зумовлює утворення між листами шпону міцного з'єднання без використання клею. В першому розділі проаналізовано процес склеювання деревини, вплив вологи на формування зв’язку та його цілісність та вплив температури і часу пресування листів шпону на міцність фанери на зріз. В другому розділі описана методика підготовки зразків березового шпону та їх випробування шляхом гарячого склеювання за допомогою системи ABES та виготовлення фанери. В третьому розділі наводяться результати випробувань. Встановлено, що коротший час пресування може забезпечити відносно хороше з’єднання в листах шпону фанери, якщо температура пресування достатньо висока для формування міцного з'єднання. Результати, отримані для паралельно сформованих пакетів шпону у виготовленні фанери, свідчать про те, що результати ABES-тестування не повністю можна застосовувати у більших масштабах. Зі збільшенням площі з'єднання, збільшується також вплив внутрішнього тиску пари та інших факторів, які стають все більш значущими. Тому, наприклад, оптимізація параметрів пресування за допомогою ABES для фанери великих розмірів не є точною. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 42 сторінки, з них 32 сторінки основного тексту, список літератури із 51 назви.
  • Item
    Вплив температури пропарювання кряжів і вологості шпону на здатність березового шпону склеюватися
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Хоменко Олександр Вікторович
    Метою даної дипломної роботи є дослідити, як характеристики шпону впливають на здатність березового шпону склеюватися. Для досягнення поставленої мети пропонується дослідити зміну температури пропарювання кряжів перед лущенням та кондиціонування одержаних листів шпону на початку та після процесу пресування шпону. Склеювання деревини без використання клею дозволить виготовляти деревинні композити дешевшими та екологічними. В першому розділі проаналізовані можливі зміни в структурі деревини під дією тепла, вплив вологості деревини на її здатність до склеювання та температури пропарювання кряжів на властивості шпону. В другому розділі описана методика підготовки зразків шпону до випробувань та процес склеювання шпону за допомогою системи ABES, з наступним визначенням міцності на зріз лінії склеювання. В третьому розділі наводяться результати випробувань за допомогою системи ABES, де проаналізовано вплив кондиціонування вологості шпону та температури пропарювання кряжів на здатність березового шпону склеюватися. Дано оцінку вологостійкості шпону, що склеювався після тривалого часу зберігання. Встановлено, що під час склеювання шпону за температури 200 °C, лише листи сухого шпону за температури пропарювання кряжів 20 °C, утворюють міцне клейове з'єднання. Вологостійкість самосклеєного шпону достатня для того, щоб витримувати зміну відносної вологості повітря від 35 до 65 %. Однак, було виявлено також значне ослаблення зв'язків, що ставить під сумнів здатність зв'язку витримувати більш жорсткі умови вологості. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 39 сторінок, з них 29 сторінок основного тексту, список літератури із 46 назв.
  • Item
    Дослідження процесу прогрівання пакета шпону, склеєного з різних порід деревини первинною термопластичною плівкою ПЕНГ
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Яковенко Артур Валерійович
    Метою даної дипломної роботи є дослідити процес прогрівання пакета шпону, склеєного з різних порід деревини первинною термопластичною плівкою ПЕНГ, та визначити температуру в заданій точці пакета шпону, і тривалість, потрібну для нагрівання пакета шпону до заданої температури, залежно від породи деревини та товщини термопластичної плівки. Процес затвердіння термопластичних полімерів суттєво відрізняється від термореактивних полімерів. Під час пресування пакетів шпону, склеєних термопластичними полімерами відсутня надлишкова волога, а затвердіння таких полімерів відбувається після пресування, тому дуже важливо дослідити скільки необхідно часу для склеювання пакетів шпону термопластичними полімерами, щоб отримати фанеру із задовільними показниками міцності. В першому розділі розкрита та проаналізована проблема використання деревинної сировини та традиційних клеїв у виробництві фанери і запропоновано використання як клею термопластичних полімерів. В другому розділі наведений перелік задіяного обладнання та використаних матеріалів, описана методика проведення експериментальних досліджень та зняття показників. В третьому розділі приведені результати досліджень впливу породи деревини та товщини плівки ПЕНГ(п) на тривалість прогрівання пакета шпону. Встановлено, що порода деревини впливає на швидкість прогрівання пакета шпону, а різні товщини плівок ПЕНГ(п) не показали суттєвих відмінностей у результатах. Дисперсійний аналіз (ANOVA) показав, що вплив породи деревини та товщини плівки ПЕНГ(п) на межу міцності фанери на зріз є значним (р = 0,000 ≤ 0,05). За результатами роботи зроблено висновки. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 66 сторінок, з них 49 сторінок основного тексту, список літератури із 60 назв та 5 додатків
  • Item
    Аналіз використання лимонної кислоти, як модифікувальної речовини і клею у виробництві деревинних композитів
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Іванець Михайло Григорович
    Метою даної дипломної роботи є провести аналіз та узагальнення теоретичних і практичних знань щодо використання лимонної кислоти, як модифікувальної речовини і клею у виробництві деревинних композитів. Використання екологічних речовин, як клеїв і модифікувальних матеріалів, дозволить виготовляти продукцію, яка не буде заподіювати шкоду людині та довкіллю, і задовольнятиме потреби сучасного ринку. В першому розділі проаналізований стан та розвиток деревинних композиційних матеріалів, застосування клеїв і модифікувальних добавок у їх виробництві. В другому розділі проаналізовано наукові літературні джерела з використання лимонної кислоти у виробництві деревинних композитів, а саме стружкових плит, волокнистих плит і фанери. В третьому розділі приведені результати досліджень використання лимонної кислоти, як модифікувальної речовини і клею у виробництві деревинних композитів. Встановлено, що деревні композити виготовлені з додаванням лимонної кислоти, продемонстрували кращі показники модуля пружності, міцності на стиск, стабільності розмірів і біологічної стійкості, а також зменшенню водопоглинання. На ефективність додавання лимонної кислоти в ДКМ впливають: тип каталізатора, порода деревини та температура затвердіння. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 101 сторінки, з них 65 сторінок основного тексту, список літератури із 121 назв та 1 додатку
  • Item
    Вплив параметрів пресування на властивості фанери виготовленої на основі соєвого протеїну
    (НЛТУ України, 2024-01-18) Поліщук А.О.
    У дипломній роботі магістра на тему «Вплив параметрів пресування на властивості фанери виготовленої на основі соєвого протеїну», проаналізовано та досліджено як можуть впливати режимні параметри на міцність фанери на зріз. Дипломна робота магістра складається з трьох розділів. У першому розділі проаналізовано режимні парамери, які застосовуються для виготовлення фанери. Розгянуто наукові теорії адгезії. Розглянуто процеси, що відбуваються під час склеювання пакета шпону. Наведено аспекти термічного модифікування соєвих протеїнів. У другому розділі наведено методику проведення експериментальних досліджень, основні прилади та матеріали, методику виготовлення фанери та дослідження міцності фанери на зріз. У третьому розділі приведено результати експериментальних досліджень. Описано вплив режимів пресування на властивості фанери. Також наведено висновки та рекомендації, список використаної літератури та додатки.