Технології деревинних композиційних матеріалів і модифікування деревини

Permanent URI for this collection

http://194.44.236.27/handle/123456789/144

Browse

Browsing Технології деревинних композиційних матеріалів і модифікування деревини by Title

Now showing 1 - 6 of 6
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз використання лимонної кислоти, як модифікувальної речовини і клею у виробництві деревинних композитів
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Іванець Михайло Григорович
    Метою даної дипломної роботи є провести аналіз та узагальнення теоретичних і практичних знань щодо використання лимонної кислоти, як модифікувальної речовини і клею у виробництві деревинних композитів. Використання екологічних речовин, як клеїв і модифікувальних матеріалів, дозволить виготовляти продукцію, яка не буде заподіювати шкоду людині та довкіллю, і задовольнятиме потреби сучасного ринку. В першому розділі проаналізований стан та розвиток деревинних композиційних матеріалів, застосування клеїв і модифікувальних добавок у їх виробництві. В другому розділі проаналізовано наукові літературні джерела з використання лимонної кислоти у виробництві деревинних композитів, а саме стружкових плит, волокнистих плит і фанери. В третьому розділі приведені результати досліджень використання лимонної кислоти, як модифікувальної речовини і клею у виробництві деревинних композитів. Встановлено, що деревні композити виготовлені з додаванням лимонної кислоти, продемонстрували кращі показники модуля пружності, міцності на стиск, стабільності розмірів і біологічної стійкості, а також зменшенню водопоглинання. На ефективність додавання лимонної кислоти в ДКМ впливають: тип каталізатора, порода деревини та температура затвердіння. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 101 сторінки, з них 65 сторінок основного тексту, список літератури із 121 назв та 1 додатку
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз способів термічної обробки деревини
    (НЛТУ України, 2024-01-18) Сень О.Я.
    Метою даної дипломної роботи є провести аналіз та узагальнення теоретичних знань щодо використання термічного модифікування деревини. В першому розділі проаналізований стан та розвиток виробництв щодо терміного модифікування деревини, наведено основні властивості та характеристика деревини. В другому розділі проаналізовано комерційні способи виготовлення термічно модифікованої деревини, наведено особливості технологічних процесів, властивостей отриманої деревини. В третьому розділі приведено аналіз властивостей деревини, яка отримана шляхом термічної обробки. Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 60 сторінок, з них 47 сторінок основного тексту.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив параметрів пресування на властивості фанери виготовленої на основі соєвого протеїну
    (НЛТУ України, 2024-01-18) Поліщук А.О.
    У дипломній роботі магістра на тему «Вплив параметрів пресування на властивості фанери виготовленої на основі соєвого протеїну», проаналізовано та досліджено як можуть впливати режимні параметри на міцність фанери на зріз. Дипломна робота магістра складається з трьох розділів. У першому розділі проаналізовано режимні парамери, які застосовуються для виготовлення фанери. Розгянуто наукові теорії адгезії. Розглянуто процеси, що відбуваються під час склеювання пакета шпону. Наведено аспекти термічного модифікування соєвих протеїнів. У другому розділі наведено методику проведення експериментальних досліджень, основні прилади та матеріали, методику виготовлення фанери та дослідження міцності фанери на зріз. У третьому розділі приведено результати експериментальних досліджень. Описано вплив режимів пресування на властивості фанери. Також наведено висновки та рекомендації, список використаної літератури та додатки.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив температури пропарювання кряжів і вологості шпону на здатність березового шпону склеюватися
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Хоменко Олександр Вікторович
    Метою даної дипломної роботи є дослідити, як характеристики шпону впливають на здатність березового шпону склеюватися. Для досягнення поставленої мети пропонується дослідити зміну температури пропарювання кряжів перед лущенням та кондиціонування одержаних листів шпону на початку та після процесу пресування шпону. Склеювання деревини без використання клею дозволить виготовляти деревинні композити дешевшими та екологічними. В першому розділі проаналізовані можливі зміни в структурі деревини під дією тепла, вплив вологості деревини на її здатність до склеювання та температури пропарювання кряжів на властивості шпону. В другому розділі описана методика підготовки зразків шпону до випробувань та процес склеювання шпону за допомогою системи ABES, з наступним визначенням міцності на зріз лінії склеювання. В третьому розділі наводяться результати випробувань за допомогою системи ABES, де проаналізовано вплив кондиціонування вологості шпону та температури пропарювання кряжів на здатність березового шпону склеюватися. Дано оцінку вологостійкості шпону, що склеювався після тривалого часу зберігання. Встановлено, що під час склеювання шпону за температури 200 °C, лише листи сухого шпону за температури пропарювання кряжів 20 °C, утворюють міцне клейове з'єднання. Вологостійкість самосклеєного шпону достатня для того, щоб витримувати зміну відносної вологості повітря від 35 до 65 %. Однак, було виявлено також значне ослаблення зв'язків, що ставить під сумнів здатність зв'язку витримувати більш жорсткі умови вологості. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 39 сторінок, з них 29 сторінок основного тексту, список літератури із 46 назв.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив температури і часу пресування на здатність березового шпону склеюватися
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Ткаченко Альберт Віталійович
    Метою даної дипломної роботи є дослідити, як температура і час пресування впливають на здатність березового шпону склеюватися без використання жодних клеїв. Досягнути поставленої мети пропонується шляхом зміни температури і часу пресування листів шпону за допомогою ABES та у гідравлічному пресі для виготовлення фанери. Дія тепла змінює хімічний склад деревини, що зумовлює утворення між листами шпону міцного з'єднання без використання клею. В першому розділі проаналізовано процес склеювання деревини, вплив вологи на формування зв’язку та його цілісність та вплив температури і часу пресування листів шпону на міцність фанери на зріз. В другому розділі описана методика підготовки зразків березового шпону та їх випробування шляхом гарячого склеювання за допомогою системи ABES та виготовлення фанери. В третьому розділі наводяться результати випробувань. Встановлено, що коротший час пресування може забезпечити відносно хороше з’єднання в листах шпону фанери, якщо температура пресування достатньо висока для формування міцного з'єднання. Результати, отримані для паралельно сформованих пакетів шпону у виготовленні фанери, свідчать про те, що результати ABES-тестування не повністю можна застосовувати у більших масштабах. Зі збільшенням площі з'єднання, збільшується також вплив внутрішнього тиску пари та інших факторів, які стають все більш значущими. Тому, наприклад, оптимізація параметрів пресування за допомогою ABES для фанери великих розмірів не є точною. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 42 сторінки, з них 32 сторінки основного тексту, список літератури із 51 назви.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Дослідження процесу прогрівання пакета шпону, склеєного з різних порід деревини первинною термопластичною плівкою ПЕНГ
    (НЛТУ України, 2024-01-22) Яковенко Артур Валерійович
    Метою даної дипломної роботи є дослідити процес прогрівання пакета шпону, склеєного з різних порід деревини первинною термопластичною плівкою ПЕНГ, та визначити температуру в заданій точці пакета шпону, і тривалість, потрібну для нагрівання пакета шпону до заданої температури, залежно від породи деревини та товщини термопластичної плівки. Процес затвердіння термопластичних полімерів суттєво відрізняється від термореактивних полімерів. Під час пресування пакетів шпону, склеєних термопластичними полімерами відсутня надлишкова волога, а затвердіння таких полімерів відбувається після пресування, тому дуже важливо дослідити скільки необхідно часу для склеювання пакетів шпону термопластичними полімерами, щоб отримати фанеру із задовільними показниками міцності. В першому розділі розкрита та проаналізована проблема використання деревинної сировини та традиційних клеїв у виробництві фанери і запропоновано використання як клею термопластичних полімерів. В другому розділі наведений перелік задіяного обладнання та використаних матеріалів, описана методика проведення експериментальних досліджень та зняття показників. В третьому розділі приведені результати досліджень впливу породи деревини та товщини плівки ПЕНГ(п) на тривалість прогрівання пакета шпону. Встановлено, що порода деревини впливає на швидкість прогрівання пакета шпону, а різні товщини плівок ПЕНГ(п) не показали суттєвих відмінностей у результатах. Дисперсійний аналіз (ANOVA) показав, що вплив породи деревини та товщини плівки ПЕНГ(п) на межу міцності фанери на зріз є значним (р = 0,000 ≤ 0,05). За результатами роботи зроблено висновки. Магістерська робота складається з анотації, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку літератури та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи складає 66 сторінок, з них 49 сторінок основного тексту, список літератури із 60 назв та 5 додатків