Музей історії університету як медіаплатформа: інструменти популяризації бренду
Loading...
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
НЛТУ України
Abstract
У кваліфікаційній роботі досліджено університетський музей як сучасну медіаплатформу та інструмент популяризації бренду закладу вищої освіти. Розглянуто теоретичні засади функціонування університетських музеїв, їхню роль у збереженні історико-культурної спадщини, формуванні корпоративної ідентичності та репрезентації університету в інформаційному просторі.
Проаналізовано інформаційний потенціал експозиції Музею історії Національного лісотехнічного університету України, охарактеризовано основні етапи розвитку лісової освіти на західноукраїнських землях, досліджено особливості інформаційного забезпечення виставкових стендів та галереї ректорів. Визначено можливості використання музейних ресурсів для створення медіаконтенту, реалізації студентських проєктів і практичної підготовки здобувачів освіти.
Особливу увагу приділено інформаційно-комунікаційній діяльності музею, використанню соціальних мереж, контент-маркетингу, сторітелінгу та цифрових технологій у процесі популяризації бренду університету. Здійснено аналіз присутності музею в онлайн-середовищі, обґрунтовано необхідність розвитку вебресурсів і цифрових комунікацій. Практичним результатом роботи стало створення сайту музею історії університету як платформи для популяризації історичної спадщини та зміцнення бренду НЛТУ України.
Ключові слова: університетський музей, медіаплатформа, бренд закладу вищої освіти, корпоративна ідентичність, музейна комунікація, цифрові технології, соціальні мережі, контент-маркетинг, інформаційна діяльність, НЛТУ України.
The bachelor’s qualification thesis examines the university museum as a modern media platform and an effective tool for promoting the brand of a higher education institution. The theoretical foundations of university museums, their role in preserving historical and cultural heritage, shaping corporate identity, and representing the university in the information space are analyzed.
The information potential of the Museum of History of the Ukrainian National Forestry University is investigated. The main stages of forestry education development in Western Ukraine, the information support of exhibition stands, and the gallery of rectors are characterized. The possibilities of using museum resources for media content creation, student projects, and practical training are identified.
Special attention is paid to the museum’s information and communication activities, including the use of social media, content marketing, storytelling, and digital technologies for university brand promotion. The museum’s presence in the online environment is analyzed, and the importance of developing web resources and digital communications is substantiated. The practical outcome of the research is the creation of a website for the university history museum as a platform for promoting historical heritage and strengthening the brand of the Ukrainian National Forestry University.
Key words: university museum, media platform, higher education institution brand, corporate identity, museum communication, digital technologies, social media, content marketing, information activities, Ukrainian National Forestry University.
Description
У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства та цифровізації комунікацій відбувається трансформація функцій культурно-освітніх інституцій, зокрема університетських музеїв. Традиційна роль музею як інституції збереження та репрезентації історико-культурної спадщини доповнюється новими комунікаційними функціями, що передбачають активну взаємодію з аудиторією через сучасні медіаканали. У цьому контексті музей історії університету набуває ознак медіаплатформи, яка забезпечує формування та просування бренду закладу вищої освіти.
У сучасному музеєзнавстві є ряд зарубіжних та вітчизняних дослідників, які вивчають дану проблему в загальному контексті. Зокрема, феномен музейної партисипації перебуває у центрі уваги британської дослідниці Ніни Саймон. У монографії «The Participatory Museum» вона трактує взаємодію музею та відвідувача як синергію культури й особистості, класифікує партисипативні практики та наголошує на суб’єктності споживача. Натомість американський музеолог Саймон Кнелл у праці «The Contemporary Museum. Shaping Museums for the Global Now» акцентує увагу на трансформації музейного простору під впливом глобалізаційних процесів, де ключову роль відіграє музей як соціокультурний інститут. Економічний вимір цієї інституції аналізує французький культуролог Жан-Мішель Тобелем. У книзі «Нова епоха музеїв. Культурні установи перед викликом менеджменту» він досліджує адаптацію музеїв Франції та світу до ринкових умов, порушуючи питання менеджменту та викликів сьогодення. Локальний контекст та місію музею в соціокультурному просторі України детально висвітлює вітчизняний дослідник Зиновій Мазурик, який окреслює вектори міжінституційної співпраці й бар’єри на шляху динамічного розвитку українських музеїв [2],[4].
Дослідження нормативно-правової бази є фундаментальним, адже саме законодавство визначало статус музейних збірок, умови їхнього фінансування, охорони та взаємодії з державою в різні історичні епохи. Ігор Саламаха [25],
[26] детально аналізував австро-угорський період - час, коли закладалися перші системні правові акти щодо охорони пам’яток та формування публічних і приватних колекцій у межах імперії Габсбургів, що суттєво вплинуло на становлення провідних музеїв Львова. Наталія Захарчин фокусувалася на періоді Другої Речі Посполитої (1918–1939 роки). Її роботи досліджують польське законодавство про охорону пам’яток культури та мистецтва, яке регулювало діяльність українських, польських та єврейських музейних осередків у складних тогочасних суспільно-політичних умовах [13].
Актуальність теми дослідження зумовлена зростанням ролі інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності закладів вищої освіти та необхідністю пошуку ефективних інструментів популяризації їхнього бренду. Університетський музей, акумулюючи історичну пам’ять, наукові досягнення та культурні традиції, може виступати важливим елементом комунікаційної стратегії ЗВО. Водночас недостатньо дослідженими залишаються питання використання музею як медіаплатформи, зокрема в аспекті застосування цифрових технологій, контент-маркетингу та інтерактивних форм взаємодії з аудиторією.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає у відповідності обраної тематики напрямам науково-дослідної діяльності кафедри інформаційної діяльності та права, зокрема дослідженням у сфері інформаційних комунікацій, медіапрактик та цифрових технологій у культурно-освітньому середовищі.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз функціонування музею історії НЛТУ як медіаплатформи та визначення ефективних інструментів популяризації бренду закладу вищої освіти.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:
• проаналізувати теоретичні засади створення університетського музею в медіапросторі;
• дослідити трансформацію музейної експозиції від архівного зібрання до медіаплатформи;
• визначити роль музею у формуванні корпоративної ідентичності та бренду ЗВО;
• розкрити сутність поняття «медіаплатформа» у музейній комунікації та характеризувати її аудиторію;
• проаналізувати інформаційний потенціал експозиції музею історії університету;
• характеризувати сучасні інструменти популяризації бренду через музейну діяльність;
• здійснити аналіз діяльності Музею історії НЛТУ України як медіамайданчика;
• розробити рекомендації щодо вдосконалення медіаактивності музею;
• створити сайт музею історії університету, як платформу для вивчення історії та майданчик для популяризації бренду НЛТУ України.
Об’єктом дослідження є матеріали музею історії університету як соціокультурний та інформаційно-комунікаційний інститут.
Предметом дослідження є інструменти, технології та комунікаційні практики функціонування музею як медіаплатформи у процесі популяризації бренду закладу вищої освіти.
Методи дослідження. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: аналіз і синтез - для узагальнення теоретичних підходів; порівняльний метод - для зіставлення традиційних і сучасних форм музейної діяльності; системний підхід - для дослідження музею як складної комунікаційної системи; контент-аналіз - для оцінки медіаприсутності музею; описовий метод - для характеристики експозицій та комунікаційних практик. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні інформаційно-документальної бази університетського музею як
медіаплатформи та уточненні ролі цифрових інструментів у процесі популяризації бренду закладу вищої освіти.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених рекомендацій у створенні та діяльності музеїв закладів вищої освіти з метою підвищення ефективності їхньої комунікаційної стратегії, розширення аудиторії та вдосконалення медіаактивності. Інформаційно-документальні матеріали будуть використані при створенні мезею історії НЛТУ України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися під час консультацій із науковим керівником. Окремі результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях та практичній діяльності.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглянуто університетський музей як інструмент культурної репрезентації та медіакомунікації, досліджено теоретичні основи створення університетського музею, показано роль музею у формуванні корпоративної ідентичності та бренду ЗВО та обґрунтовано, що музей – це не тільки база для студентських медіапроєктів, але і потужна база практики. Другий розділ присвячений інформаційному потенціалу та інтерпретації історико-культурної спадщини лісової освіти в експозиції музею університету, представлено інформаційне забезпечення галереї ректорів, надано інформаційно-довідковий матеріал для основних (на думку автора) етапів розвитку лісової освіти на західноукраїнських землях та запропоновано інформаційне наповнення виставкових стендів. Третій розділ представляє інформаційно-комунікаційну діяльність музею та презентує його роль у медійному забезпеченні університету. Акцент зроблено на соціальні мережі, контент-маркетинг: сторітелінг, роботу з відомими особами, показано
«медіаплатформи» в музейній комунікації та місце музею в онлайн-середовищі.
У висновках підбито підсумки проведеного дослідження та окреслено його ключові результати.
Keywords
university museum, media platform, higher education institution brand, corporate identity, museum communication, digital technologies, social media, content marketing, information activities, Ukrainian National Forestry University, університетський музей, медіаплатформа, бренд закладу вищої освіти, корпоративна ідентичність, музейна комунікація, цифрові технології, соціальні мережі, контент-маркетинг, інформаційна діяльність, НЛТУ України
Citation
Баглай Анна Дмитрівна. Музей історії університету як медіаплатформа: інструменти популяризації бренду. Кваліфікаційна робота бакалавра зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2026.