Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства

Permanent URI for this community

http://194.44.236.27/handle/123456789/123

Browse

Now showing 1 - 20 of 269

Внутрішньовидова диференціація Abies alba Mill. за структурою деревини в лісорослинних умовах Буковинських Карпат
(НЛТУ України, 2020-01-29) Максимчук Руслан Тарасович; Maksymchuk, R.
В огляді наукових літературних джерел узагальнено вітчизняні та зарубіжні знання про історико-економічні аспекти вирощування ялиці білої та її дендрологічні відмінності в Європі. Акцентовано увагу на лісівничі властивості ялицевих деревостанів в Українських Карпатах у розрізі їх типологічного та висотно-екологічного поширення. Розкрито питання особливостей формування фізико-механічних властивостей деревини в межах стовбура та в різних лісорослинних умовах природного ареалу зростання. Аналіз багатьох наукових праць стверджує, що лісівничі особливості росту дерев ялиці білої із хвилеподібними утворами стовбура та наукові питання внутрішньовидової диференціації за структурою деревини і особливостями формування фізико-механічних показників у лісорослинних умовах Буковинських Карпат не досліджено. Для вивчення структурних відмінностей стовбурної деревини ялиці білої відібрано ялицеві насадження у вологій смереково-буковій суяличині природно-географічного району “Буковинські Карпати” підобласті "Покутсько-Буковинські Карпати" області "Зовнішньофлішеві Карпати" на абсолютних висотах 750‒1045 м н.р.м. Дослідженнями охоплено 11 пробних ділянок, на яких спиляно 12 модельних дерев для визначення фізико-механічних властивостей прямоволокнистої та хвилясто-завилькуватої деревини і відібрано 50 дерев із хвилеподібними утворами стовбура для визначення морфологічних відмінностей стовбурів та 120 дерев для датування річних кілець. Структуру досліджуваних ялицевих деревостанів розкрито через криву нормального розподілу елементів лісу за ступенями товщини. Вимірювання фізико-механічних показників проведено на сучасному обладнанні LinTab та Zwick. Для виконання наукової роботи використано діалектико-системний метод оцінювання властивостей деревини з неправильним розміщенням деревного волокна відносно осі ростучого дерева. У процесі дослідження застосовано загальноприйняті та спеціальні деревинознавчі методи виконання наукової роботи (польові, лабораторні, математичної статистики). Достовірність отриманих результатів дослідження підтверджено основними статистичними показниками та парним лінійним кореляційно-регресійним аналізом, а також через проведення однофакторного дисперсійного аналізу (One-way ANOVA). Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що вперше: виділено форму ялиці білої “хвилясто-завилькувата” в лісорослинних умовах Українських Карпат; проведено опис морфологічних ознак дерев із хвилеподібними утворами стовбура та встановлено віковий діапазон початку їх утворення; визначено показники річного приросту, об’ємної маси, анізотропії розбухання, швидкості звуку в повздовжньому напрямку, коефіцієнта затухання, статичного та динамічного модулів пружності хвилясто-завилькуватої деревини; проведено кореляційно-регресійний аналіз залежності між кваліметричними ознаками деревини ялиці білої з типовою та хвилясто-завилькуватою структурою. Набули подальшого розвитку знання про фізико-механічні властивості прямоволокнистої деревини ялиці білої у межах радіуса та висоти стовбура; закономірності вчення про основні засади індивідуального та популяційного відбору основних лісоутворюючих порід; деревинознавчі засади щодо закономірностей формування кваліметричних ознак деревини цільового призначення та їх візуальне діагностування через кількість річних кілець в 1 см; практична інформація щодо сортування круглих лісоматеріалів та виділення класу якості “декоративна деревина”. Кваліметрію ростучого дерева спрямовано на прогнозований селективний відбір круглих лісоматеріалів ялиці білої із заданими властивостями деревини. До морфологічних маркерів дерев із хвилясто-завилькуватою деревиною віднесено їх ширину та глибину, а також довжину круглого лісоматеріалу з хвилясто-рельєфними утворами стовбура. Формування останніх зумовлено показниками макроструктури: шириною річного кільця, вмістом ранньої та пізньої деревини в річному кільці. Природну диференціацію ялиці білої за структурою деревини доцільно пов’язувати з різкою зміною мікрокліматичних умов зростання та висотно-екологічних чинників. За результатами однофакторного дисперсійного аналізу ширини річного кільця деревини ялиці білої встановлено статистично значущі (р<0,05) структурні відхилення між деревами з прямоволокнистою та хвилясто-завилькуватою деревиною. Середні значення річного приросту в дерев із хвилеподібними утворами стовбура змінювались в межах від 3,98 до 5,74 мм, а в дерев із типовою структурою ‒ від 2,36 до 3,53 мм. Аналогічну тенденцію зміни показників макроструктури виявлено для ширини ранньої та пізньої зони деревини в річному кільці. Встановлено збільшення об’ємної маси стовбурної деревини в дерев із прямоволокнистою деревиною зі зростанням кількості річних кілець в 1 см. Коефіцієнт кореляції між кількістю річних кілець в 1 см та різними видами показників об’ємної маси прямоволокнистої деревини знаходився у межах від 0,761 до 0,830. Висока тіснота зв’язку спостерігається також між об’ємної масою, динамічним і статичним модулями пружності деревини. У ялиці білої “хвилясто-завилькувата” виявлено від’ємну кореляційну залежність між об’ємною масою, коефіцієнтом затухання, швидкістю звуку, динамічним та статичним модулем пружності деревини, для якої встановлено значну, високу та дуже високу тісноту зв’язку. Кореляція між річним приростом та іншими фізико-механічними показниками хвилясто-завилькуватої деревини відсутня. До кваліметричних маркерів неруйнівного діагностування фізико-механічної якості хвилясто-завилькуватої деревини віднесено швидкість звуку в повздовжньому напрямку. Парна кореляційна залежність між швидкістю звуку в повздовжньому напрямку та об’ємною масою хвилясто-завилькуватої деревини характеризується більшою тіснотою зв’язку порівняно з прямоволокнистою деревиною. Залежність між об’ємною масою та статичним модулем пружності деревини описано рівняннями регресії першого порядку для ялиці білої з типовою структурою деревини ‒ Eп=28,09ρ8%-601,32 (R²=0,65) та з хвилеподіб-ними утворами стовбура ‒ Eх= -13,55ρ8%+13 025,42 (R²=0,49). Між статичним та динамічним модулем пружності встановлено також прямолінійну регресійну залежність для прямоволокнистої ‒ ELп = 1,25Eп - 2 435,65 (R² = 0,82) та хвилясто-завилькуватої деревини ‒ ELх = 1,35Eх - 173,62 (R²=0,70). Досліджено, що динамічний модуль пружності хвилясто-завилькуватої деревини на 32% більший, ніж статичний модуль пружності. Подібна тенденція не властива для прямоволокнистої деревини, де різниця абсолютних значень модулів пружності може змінюється в межах ±10%. Результати кореляційно-регресійного аналізу інтегральних показників фізичної та механічної якості стовбурної деревини ялиці білої свідчать про значущу різницю кваліметричними маркерами хвилясто-завилькуватої та прямоволокнистої деревини. Встановлено, що середні значення тангентального розбухання, кількості річних кілець в 1 см та статичного модуля пружності прямоволокнистої деревини на 26, 30 та 36% відповідно більші від аналогічних показників деревини ялиці білої “хвилясто-завилькувата”. Об’ємна маса прямоволокнистої деревини характеризується меншими середніми значенням. Середнє значення базисної щільності хвилясто-завилькуватої деревини на 23% більше від фізичної характеристики у дерев із прямоволокнистою деревиною. Значні відмінності якісних характеристик хвилясто-завилькуватої деревини ялиці білої зумовлені різкою зміною її структури впорядкування деревного волокна відносно осі ростучого дерева. Коефіцієнт анізотропії розбухання прямоволокнистої деревини змінюється в межах від 1,6 до 2,9, а його середнє значення на 14% більше від ідентичного показника неоднорідності для ялиці білої “хвилясто-завилькувата”. На підставі результатів дослідження внутрішньовидової диференціації ялиці білої за структурою деревини рекомендовано при сортуванні круглих лісоматеріалів виділити клас якості ялиця біла із декоративною деревиною та позначати його “Яц-д”. Узагальнені статистичні дані фізико-механічних властивостей стовбурної прямоволокнистої та хвилясто-завилькуватої деревини ялиці білої в умовах Буковинських Карпат використовувати для заготівлі сортиментів цільового призначення та з декоративною текстурою деревини. Для визначення механічної якості ялицевих сортиментів визначено рівняння першого порядку на висоті стовбура 1,3 м ‒ Eп = 335,55Nрічн.кіл. + 7330,56 (R² = 0,73) та 7,0 м ‒ Eп = 416,08Nрічн.кіл. + 6851,34 (R² = 0,63). Для створення лісових деревостанів із підвищеною об’ємною масою стовбурної деревини проводити селективний відбір ялиці білої “хвилясто-завилькувата”.
Особливості вирощування та використання садивного матеріалу Taxus baccata L.
(НЛТУ України, 2021-03-19) Гнатюк Олег Романович; Hnatiuk, O.
Тис ягідний – релікт третинного періоду занесений до Червоної книги України. Багатовікове використання тиса ягідного як цінного деревного матеріалу для будівництва призвело до майже повного винищення цього виду. З точки зору господарського значення у тиса ягідного найбільш цінним є деревина. Деревина тиса міцна, тверда, пружна, важка, не гниє, цінується за красу і колір – жовто-червоний або коричнево-червоний, у воді змінюється на фіолетово-яскраво-червоний Незаконні та вибіркові рубки в минулому призвели до збіднення генофонду лісів країни за участю тиса ягідного. На теперішній час тис ягідний природно росте лише в Карпатах та в Криму. Ареал тиса ягідного в минулому неухильно скорочувався, і ця тенденція, хоча і менш виражена, зберігається і в даний час. Загальна площа природних і штучних насаджень за участю тиса ягідного в Україні складає трохи більше 310 га. При цьому у Карпатах, де тис ягідний переважно виступає як домішка у складі мішаних та широколистяних лісів і росте, в основному, під наметом перестійних та середньовікових насаджень, лісостани з його участю у складі зустрічаються на площі – 285,0 га, з яких 24,3 га це лісові культури. Природне поновлення тиса проходить значно гірше, ніж у інших деревних порід, а сучасна площа лісів за його участю настільки мала, що його відновлення в колишніх межах природним шляхом (без втручання людини), неможливе. Мета роботи полягала у виявленні та оцінці насінного потенціалу окремих дерев та чагарників тиса ягідного в умовах урбанізованих екосистем, вивченні особливостей вирощування садивного матеріалу насінним та вегетативним способами та перспективних напрямів його використання. Основними завданнями роботи були наступні: оцінка репродуктивного потенціалу виду в умовах досліджуваного регіону; вивчення особливостей заготівлі, зберігання і підготовки насіння до сівби, дослідження посівних якостей насіння; вивчення особливостей вирощування тиса ягідного насінним та вегетативним шляхами; встановлення особливостей розподілу фітомаси садивного матеріалу за органами рослин та вмісту води в них; визначення економічної ефективності вирощування садивного матеріалу різних видів в умовах відкритого і закритого грунту; визначення вмісту хлорофілів та каротиноїдів у хвої сіянців та живцевих саджанців; детальне обстеження усіх встановлених ділянок лісових культур тиса ягідного та розробка перспективних напрямів використання садивного садивного матеріалу досліджуваного виду. В основу теоретичних та експериментальних досліджень дисертаційної роботи покладено системний підхід у біології. Для розв’язання локальних завдань, передбачених програмою роботи, використано чотири блоки методичних підходів: рекогносцирувальний – для виявлення та попереднього обстеження екземплярів тиса ягідного різного віку та походження; морфометричний – при дослідженні морфолого-анатомічних особливостей насіння, сіянців та саджанців; спостереження, порівняння, вимірювання – для визначення біометричних показників сіянців у лісовому розсаднику, їх приживлюваності та росту на лісокультурних об’єктах, визначення окремих таксаційних показників лісових культур, оцінки їхньої продуктивності та біологічної стійкості; варіаційної статистики та математичного моделювання – для математичного опрацювання отриманих даних, підтвердження достовірності встановлених значень, моделювання таксаційних показників досліджуваних об’єктів. Аналіз сучасного стану досліджень тиса ягідного в Україні свідчить про те, що цей вид залишається недостатньо вивченим щодо багатьох аспектів росту і розвитку та особливостей практичного використання. Насамперед це стосується насінного потенціалу виду, особливостей розмноження, вирощування садивного матеріалу різних видів та перспективних напрямків його використання. Встановлено, що сучасний насінний потенціал, аналіз прогнозованої врожайності та орієнтовної заготівельної кількості насіння реліктової деревної рослини у західному регіоні України дають можливість щорічно заготовляти значну кількість насіння та вирощувати з нього достатню кількість садивного матеріалу для повного забезпечення реінтродукційних потреб виду. Проведено комплекс досліджень з визначення посівних якостей насіння – чистоти, доброякісності, вологості, маси 1000 насінин. Посівним якостям насіння тиса ягідно притаманний високий рівень чистоти (91,6-93,2%), доброякісності (93,0-97,0%) та значна варіабельність середньої маси 1000 шт. насінин (45,0-92,0 г). Вирощування садивного матеріалу тиса ягідного раціонально практикувати переважно в умовах відкритого ґрунту. Технологія вирощування сіянців виду в умовах відкритого ґрунту передбачає виконання наступних етапів: якісний суцільний обробіток ґрунту, осінню чи весняну сівбу, боротьбу з бур’янами, розпушування надмірно ущільненого субстрату у міжряддях. Встановлено наступні особливості розподілу фітомаси органів 1-8 річних сіянців тиса. У відсотковому співвідношенні маса хвої, незалежно від віку сіянців, становить найбільшу частку – 34,62-58,33% від загальної маси рослини. Маса коренів (16,67-31,73%) приблизно відповідає відносній масі стовбура сіянця (22,00-30,36%). Найменшу частку маси сіянців займають гілки (1,72-15,04%). Використання для передпосівної обробки стратифікованого (прикопаного на рік насіння у ґрунтовій суміші після піврічного зберігання його у холодильнику при температурі +2…−2 ºС) та свіжозібраного, підготовленого до стратифікації насіння 50% розчину NaOH і 40% розчину H2SO4, гумату калія «ГВК-45» та біостимуляторів «Циркон» та «Епін-екстра» засвідчило різну ефективність дії описаних регуляторів росту рослин. При цьому найкращий ефект для передпосівної підготовки насіння тиса ягідного забезпечило використання розчинів NaOH і H2SO4, гумату калія «ГВК-45» при взаємодії із біостимуляторами «Циркон» та «Епін-екстра». Дослідження з випробування впливу на процес коренеутворення при автовегетативному розмноженні тиса стимуляторів «Корневін» та НОК у трьох різних концентраціях засвідчило різну ефективність їх, але найкращі результати отримані при обробітку живців Taxus baccata L. (типова форма) «Корневіном» – 66 % приживлюваності. При цьому живцювання у субстраті з використанням верхнього шару перліту результати приживлюваності були нижчі, ніж при використанні піску. Розвиток життєздатних живцевих саджанців у залежності від верхнього шару субстрату суттєво не відрізняється – утворення кореневої системи та ріст у висоту відбувається практично однаково. Результати дослідження розмноження цінних генотипів тиса ягідного мікроклональним способом дозволили встановити оптимальну схему використання цього сучасного і перспективного методу: ініціація − на живильному середовищі LМ + 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л); намноження − LМ + 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л) + (0,5 мг/л); укорінення − 1/2 MS + 2,4-D (0,2 мг/л) + НОК (0,5 мг/л); адаптація − у торфотаблетках фабричного виробництва. Досліджено економічну ефективність вирощування 1-5-ти річних сіянців тиса ягідного у відкритому і закритому ґрунті та 1-5-ти річних живцевих саджанців виду вирощуваних у закритому ґрунті (парниках і теплицях), та із закритою кореневою системою. Розрахунки підтверджують економічну ефективність і доцільність вирощування тиса ягідного. При цьому найменш затратним є вирощування садивного матеріалу насінним шляхом. Використання насіння зібраного самостійно знижує собівартість вирощування на 7-10%. Найвищу рентабельність забезпечує вирощування саджанців у відкритому ґрунті – 140,2%. Отримані результати визначення вмісту хлорофілів та каротиноїдів у різновіковій хвої садивного матеріалу тиса ягідного вирощеного в умовах відкритого ґрунту та парниках свідчать про високу адаптивність молодих рослин цього виду в умовах західного регіону України. На основі співвідношень вмісту пігментів у асиміляційних апаратах підтверджено можливість використання виду в озелененні урбанізованих місць, як стійкого до техногенного забруднення. Високий вміст пігментів у різновіковій хвої сіянців та саджанців тиса ягідного свідчить про високу стійкість рослин до забруднення повітря та проходження фотосинтетичних процесів без порушень. Таким чином, рослини тиса ягідного, вирощені в умовах як відкритого ґрунту так і в парниках, характеризуються високим рівнем життєздатності і є перспективними для використання у садово-парковому господарстві як тіневитривалого виду. На нашу думку, вміст пігментів у асиміляційних органах дещо зменшиться при використанні його у озелененні міст, як захисна реакція рослин на тривале забруднення повітря вихлопними газами. Пріоритетними і перспективними напрямками використання тиса ягідного у сучасний період часу є садово-паркове господарство і ландшафтна архітектура та лісокультурне виробництво. При використанні тиса у садово-парковому господарстві і ландшафтній архітектурі перспективним є введення його у різноманітні типи і види зелених насаджень у першу чергу у великих містах. Не рекомендується вводити тис у насадження навколо і поблизу дитячих майданчиків, садків та шкіл через сильну отруйність хвої, кори та насіння. Наявний досвід вирощування тиса ягідного у штучних лісових насадженнях досліджуваного регіону свідчить, що введення раритету до складу штучних лісових насаджень у майбутньому можливе і необхідне, при наявності достатньої кількості садивного матеріалу у межах штучного лісовідновленні. При цьому необхідно у першу чергу використувати садіння, як метод створення штучних лісових насаджень, оскільки відтворення тиса ягідного під наметом лісу сівбою засвідчили недоцільність використання цього методу. Для успішного розширеного вирощування штучних лісових насаджень тиса ягідного у гірських і передгірських лісах Карпат, насамперед, у межах колишнього ареалу потрібно розробляти проекти цільових чи плантаційних лісових культур з орієнтацію на тривалий час (до 50-80 років) забезпечення спеціальних заходів надання пріоритетності рослинам виду шляхом усунення інших видів рослинності. Для успішного створення високопродуктивних і біологічно стійких лісових культур за участю тиса необхідно розпочати роботи з формування постійної лісонасінної бази. Для цього треба провести селекційну інвентаризацію виявлених насаджень. До проведення цієї роботи заготівлю насіння для використання у лісокультурному виробництві практикувати лише з кращих нормальних та кандидатів у плюсові дерева. З метою забезпечення розширеного штучного відтворення тиса ягідного у межах підприємств необхідно розробити спеціальну регіональну програму, яка б передбачала поступове і постійне створення ділянок лісових культур у відповідних типах лісу і типах лісорослинних умов, кінцевої метою якої є забезпечення мережі насіннєносних насаджень тиса, достатньої для наступного природного розширення ареалу виду абіотичними (вітер, вода) та біотичними чинниками впливу (птахи, ссавці). При створенні лісових культур за участю тиса потрібно використовувати сіянці 5-6 річного віку з надземною частиною 25-30 см і вище. Агротехнічні догляди за лісовими культурами тиса потрібно проводити не менше 4-5 років з періодичністю 4-5 доглядів за вегетаційний період. При цих доглядах необхідно забезпечити систематичне усунення із рядків і міжрядь самосіву та порослі усіх інших видів деревної рослинності. Лісівничі догляди за лісовими культурами тиса слід проводити протягом не менше 40-60 років. При проведенні лісівничих доглядів необхідно забезпечувати систематичне освітлення рослин тиса. Лісові культури тиса створювати на ділянках площею до 1 га чисті і змішані, а на більших площах змішані.
Особливості автовегетативного розмноження цінних чагарникових видів в умовах Яворівське ДЛГП "Галсільліс"
(НЛТУ України, 2023-03-01) Крук Олена Валеріївна
У кваліфікаційній роботі магістра описується напрямок дослідження та аналізується господарська діяльність підприємства, на якому проводилося дослідження. Вивчення стану досліджуваного питання проводилось на основі літературних джерел: наведено біологічні та екологічні особливості, генетичний поліморфізм, способи відтворення та використання в різних галузях господарства цінних порід чагарників. Наведено аналіз, узагальнення та результати експериментальних досліджень вегетативного розмноження трьох цінних видів чагарників.
Особливості автовегетативного розмноження декоративно-листяних чагарників в умовах філії Ужгородське лісове господарство ДП "Ліси України"
(НЛТУ України, 2023-03-01) Перебзяк Яна Юріївна
У кваліфікаційній роботі магістра наведено аналіз літературних джерел за темою досліджень, описано біолого-екологічні особливості та особливості розмноження і агротехніку вирощування наступних декоративно-листяних чагарників: Spiraea japonica L., Physocarpus opulifolius L., Berberis thunbergii DC., Weigela florida (Bunge) A.DC., Forsythia europaea Degen & Bald. Також у роботі узагальнено та проаналізовано результати проведених експериментальних досліджень із розмноження досліджуваних видів весняним та літнім живцюванням.
Всихання ялинників у різних лісорослинних умовах Горган (Українські Карпати)
(НЛТУ України, 2023-03-21) Зейналян Артур Мелікович; Zeinalian, A.
У роботі на основі комплексних лісівничих досліджень для різних лісорослинних умов Горган: дано оцінку стійкості ялинових лісів і чинникам її формування; висвітлено висотно-поясні та лісівничо-таксаційні особливості всихання ялинників, їх вплив на структурні зміни насаджень і динаміку утворення у них мертвої деревини; з'ясовано лісівничий стан таких деревостанів і процесів природного відновлення у них; подано пропозиції щодо удосконалення ведення господарства у всихаючих ялинниках. На підставі аналізу науково-лісівничої літератури та відомчої інформації зазначено, що ялина європейська, як найбільш поширена в Українських Карпатах лісотвірна порода, характеризуючись високою продуктивністю є малостійкою до вітрової і снігової діяльності, літніх високих температур, сухої погоди, пізніх весняних заморозків та кореневих гнилей. Найменшою стійкістю відзначаються насадження ялини в дубових і ялицевих типах лісу передгір’я та низькогір´я (300-800 м над рівнем моря), що зумовлено впливом на неї 6-7 видів шкідливих метеочинників. Значно стійкіші вони у гірських поясах мішаних і, особливо, чистих ялинових лісах (900-1200 м і більше), де із зростанням висоти кількість небезпечних для ялини метеоявищ зменшується із 5 до 2 видів. Зроблено висновок, що в умовах потепління клімату на процеси всихання ялини здатні впливати і місцеві фактори – абіотичні (метеорологічні і рельєфно-ґрунтові), біотичні (лісівничо-таксаційні і санітарний стан лісу) та лісогосподарська діяльність. Найбільше це властиво досить складному за природними умовами карпатському масиву Горган із частими вітровалами і сніголомами лісу, обвально-осипними і зсувними процесами, що підсилюють всихання ялинників. Мало сприяє їх запобіганню структура лісів, оскільки частка ялинників у них сягає 70 % та господарська діяльність із значною питомою вагою суцільнолісосічних рубок (38 %) і невеликою часткою заходів із оздоровлення лісів (10 %). Для досягнення мети досліджень – кількісної оцінки всихання ялинників Горган у різних лісорослинних умовах і їх лісівничо-таксаційних наслідків, використано загальноприйняті у лісівництві методики за трьома напрямками. 1. Аналізі наукових літературних джерел, даних кліматичних довідників та матеріалів реляційної бази лісовпорядкування для визначення абіотичних і лісівничих чинників формування стійкості і процесів всихання ялинників, їх кількісних характеристик та територіального поширення. 2. Аналізу матеріалів відведення ділянок всихаючих ялинників до вибіркових і суцільних санітарних рубок у 2011-2019 роках на висотно-лісівничому профілі у діапазоні 350-1450 м над рівнем моря, що охоплював Богородчанське, Манявське й Гутянське лісництва ДП «Солотвинське ЛГ». До аналізу було задіяно 362 осередки всихання із описанням їх рельєфно-ґрунтових умов і лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів. Водночас на цьому профілі аналізувалися осередки кореневої губки у ялинниках за 2019-2021 роки та показники пошкодження деревостанів найсильнішим за останні десятиліття вітровалом в лютому 2020 року, а також товарність призначеної до рубки деревини. 3. Проведенням лісівничо-таксаційних досліджень на пробних площах для з’ясування динамічних змін структури всихаючих ялинників, оцінки накопичення в них сухостою й мертвої лежачої деревини, особливостей природного відновлення, стану й пошкодженості дерев. Дослідні об'єкти приурочувалося до висотного профілю у діапазоні 300-1175 м над рівнем моря із закономірною зміною типів лісу. Аналіз відомчих матеріалів показав, що за останнє десятиліття в передгірних і гірських умовах Горган процеси всихання ялинників охоплюва-ли майже 13 % лісового фонду, із найбільшим їх розвитком в нижньому гірському поясі буково-ялицевих лісів – понад 18 %. На 94 % площі цього явища спостерігається часткове всихання, а на 6 % – суцільне. Ці процеси носять перманентний характер із значною мінливістю із року в рік. Осередки всихання у 75 % випадків збігаються із ділянками вітровалів та кореневих гнилей, створюючи критичні ситуації у лісах. З'ясовано, що провідний абіотичний фактор усихання ялини – висота рельєфу. Він найбільше проявляється у мішаних дубових, ялицевих і букових типах лісу у висотному діапазоні 350-1150 м над рівнем моря, де сконцентровано 95 % площ всихання. Найбільш вразливі до нього насадження на висотах до 900 м. На вищих рівнях (пояс ялинових лісів) ці явища несуттєві. Часткове всихання ялинників зростає із передгірних ялицево-дубових до гірських буково-ялицевих лісів, а в подальшому зменшується у буково-ялицево-ялинових лісах і зникає у ялиновому поясі. Для суцільного всихання властиве незначне рівномірне зростання у міру зміни висоти місцевості. На інсольованих схилах стійкість лісу нижча, ніж на тіньових. Результати кореляційного аналізу свідчать, що залежність стійкості ялинників і показників їхнього всихання від гіпсометричних рівнів гірських схилів досить висока з коефіцієнтами 0,80-0,98. Процеси всихання значно залежать від лісорослинних умов, віку, складу і повноти деревостанів. У багатих умовах частка площ всихання в п’ять разів менша, ніж у відносно багатих, а площа їх осередків зменшується на 20 %. У сирих умовах частка площ всихання в 50 разів менша, порівняно з вологими ділянками, а площа їх осередків скорочується втричі. Інтенсивність всихання максимальна у період кульмінації поточного приросту породи, після чого із збільшенням віку сповільнюється. Найчастіші процеси всихання в насадженнях із часткою ялини у їх складі понад 3-5 одиниць, віком 40-60 років і повнотою 0,7-1,0. Наведено емпіричні залежності всихання від таксаційних показників деревостанів. Виявлено, що у передгір’ї важлива роль у поширенні всихання похідних ялинників належить ландшафтно-лісівничим особливостям лісових масивів та їх розміщенню серед безлісних угідь. Найстійкішими до нього є внутрішньо-лісові ділянки, менш стійкими є насадження, які межують з полянами, зрубами й молодняками, та вразливі до явища ділянки біля узлісь. Дослідження на пробних площах показали, що всихаючі ялинники різних типів лісу Горган мають складну трьохярусну структуру (за класифікацією дерев IUFRO). У підлеглих ярусах деревостанів у гірських умовах різко збільшується частка ялиці білої (до 80 %) та бука лісового (до 15 %). Слабше ці процеси протікають у похідних ялинниках передгір'я, де у підлеглих ярусах є значна частка супутніх порід (береза і осика) та невелика кількість головних порід (дуб звичайний і ялиця). У верхній частині гір ці яруси закономірно формує ялина. Результативність вирощування ялини неоднакова у різних лісорослинних умовах. Ця порода малоперспективна у передгірних лісах. У низькогір'ї лісівничими заходами можна забезпечити контроль всихання ялини. Проте вирощування породи тут ризиковане через високу конкурентність ялиці. Із збільшенням висоти схилів ця загроза зменшується. В умовах гірських мішаних ялинових лісів правильно проведені лісівничі заходи сприяють формуванню корінних високопродуктивних деревостанів. За відсутності у них рубок ялина зберігає свої позиції у верхньому ярусі, а в підлеглих ярусах поширюється ялиця і бук. У верхній частині схилів формуються корінні ялинники низької продуктивності. аналіз ступеня розкладу мертвої деревини свідчить, що у ялинниках різних лісорослинних умов часові процеси їх усихання мінливі. У передгір’ї вони були найбільшими у 2000-2010 роках, після чого поступово знизилися. Подібна динаміка властива й для ялини у низькогірних ялицевих лісах. В умовах ялинового поясу це явище інтенсифікувалося із 2005-2010 роках й триває досі. Тут воно найбільше приурочене до крутих ділянок південних схилів із щебенистими ґрунтами. Тут воно найбільш приурочене до стрімких ділянок схилів південних експозицій із щебенистими грунтами. За комплексом критеріїв найгірші умови життєвості і товарності ялини властиві для передгірних умов, а найкращі – у ялинових типах лісу. У верхній частині ялинового поясу добра життєвість породи, але низька її товарність. У ялицевих типах лісу ці показники ялини характеризуються середніми значеннями. Аналогічні зміни у висотному напрямку властиві також зустрічності різних видів пошкоджень породи. Облік природного відновлення показує, що в усіх типах лісу під наметом ялинників наявний благонадійний підріст чисельністю від 5 до 32 тис. шт.∙га-1 у якому здебільшого панує ялиця (у середньому 6,5 тис. шт.∙га-1), у меншій мірі – ялина (пересічно біля 3 тис. шт.∙га-1). Із збільшенням повноти деревостану зменшується чисельність середнього і крупного підросту. Вибіркові санітарні рубки сприяють зростанню чисельності дрібного підросту до 17-32 тис. шт. ∙ га-1. На більшості ділянок за сприяння природному поновленню можливе формування стійких корінних деревостанів складної структури. Певними проблемами у цьому відношенні відзначаються передгірні місцезростання, і меншою мірою, сусідні низькогір'я. З метою оздоровлення всихаючих ялинників та формування стійких корінних деревостанів рекомендується комплекс оздоровчих лісогосподарсь-ких заходів у гірських умовах приурочувати до південних схилів у висотному діапазоні 450-900 м над рівнем моря, а також на всіх крутих схилах із кам’янистими ґрунтами; а у передгірних умовах – до ділянок лісових масивів, прилеглих до безлісних угідь. При цьому під особливою увагою повинні бути уже зазначені найбільш вразливі до розвитку шкідливого явища категорії ялинників. Для вирощування похідних ялинників малоперспективними є передгірні умови, у меншій мірі – сусідні нижньогірські ялицеві ліси. Найкращі умови для формування ялинників у їх висотному поясі, незалежно від систем ведення в них лісового господарства. Необхідна також мінімізація пошкоджень дерев під час проведення санітарних рубок та сприяння природному відновленню у ялинниках лісівничими заходами.
Природна стійкість деревини Abies alba Mill. в Українських Карпатах
(НЛТУ України, 2023-05-26) Кополовець Ярослав Михайлович; Kopolovets, Ya.
Аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури сфокусовано на біотичному та абіотичному впливі на біологічну стійкість лісової екосистеми та її важливої складової – деревного виду. Проаналізовано структурні відмінності деревини у різних типах лісу як природного полімеру, який складається з целюлози, геміцелюлози та лігніну. Біологічне руйнування деревини у ростучому дереві пов’язано із живими організмами – грибами, бактеріями та комахами, для яких вона є потенційним джерелом живлення. Проаналізовано комплексну дію різних видів патогенів із різних екологічних груп комах фітофагів, вплив яких істотно змінює захисні функції лісової екосистеми. Біодеградацію стовбурної деревини ялиці білої розглянуто в контексті ураження ялицевих деревостанів шкідниками (короїд, вусач тощо) та грибами (коренева губка, опеньок та інші збудники стовбурної гнилизни), що відчутно впливають на кваліметричні ознаки стовбурної деревини. Літературний огляд результатів дослідження властивостей деревини ялиці білої проведено в розрізі її структурних та фізичних відмінностей від біотичних чинників з врахуванням впливу висотно-екологічних умов та типів лісу. Встановлено, що питання вивчення природної стійкості стовбурної деревини ялиці білої проти поверхневої плісняви, деревинозафарбувальних та деревиноруйнівних грибів у розрізі зміни її фізичної якості деревини та кваліметричних ознак круглих лісоматеріалів залишається малодослідженим. Для вивчення природної стійкості деревини Abies alba Mill. в лісорослинних умовах Українських Карпат відібрано 14 ялицевих деревостанів у ДП “Перечинське лісове господарство”, ДП “Великоберезнянське лісове господарство” та ДП “Берегометське лісомисливське господарство”. Район дослідження характерний чіткою вертикальною поясністю лісової рослинності та мішаних насаджень за участю ялиці білої від 350 до 1045 м н.р.м. Вивчення природної стійкості стовбурної деревини ялиці білої та зміни її фізичних властивостей під дією біологічних пошкоджень (поверхневої плісняви; деревинозафарбувальних та деревиноруйнівних грибів, комахами) проведено у вологій буковій суяличині та яличині, вологій грабово-буковій суяличині та яличині, вологій смереково-буковій суяличині та яличині. Дослідженнями охоплено наступні лісівничо-таксаційні показники: тип лісу, склад насадження, абсолютну висоту, вік, середній діаметр, середню висоту, клас бонітету та відносну повноту. Для вивчення природної стійкості стовбурної деревини та її фізичних властивостей нами відібрано 36 модельних дерев, з яких випиляно 108 кряжів деревини. Водночас кваліметричними дослідженнями охоплено 180 дерев ялиці білої. Природну стійкість деревини ялиці білої досліджено на взірцях у кількості 2160 шт. Кваліметричними ознаками стовбурної деревини визнано вади деревини рогівку, несправжнє ядро та біологічне пошкодження комахами і пошкодження деревинозабарвлюваль- ними та деревиноруйнівними грибами. Для оброблення результатів дослідження використано програмне забезпечення SPSS 17.0, Excel та Statistica 10.0, а для порівняння середніх значень кількості річних кілець в 1 см, показників об’ємної маси та анізотропії всихання деревини застосовано однофакторний дисперсійний аналіз. За результатами вивчення макроскопічних особливостей стовбурної деревини виділено три класи стійкості деревини за кількістю річних кілець в 1 см: 1-й клас характерний у вологій грабово-буковій суяличині та яличині на абсолютній висоті нижче 600 м н.р.м. із Nр.к. < 3 шт.·см-1; 2-й клас – у вологій смереково-буковій яличині та буковій суяличині на абсолютній висоті від 601 до 800 м н.р.м. із 3 шт.·см-1 ≤ Nр.к. ≤5 шт.·см-1 та 3-й клас – у вологій смереково-буковій суяличині та буковій яличині на абсолютній висоті понад 800 м н.р.м. із Nр.к. > 5 шт.·см-1. Варіація кількості річних кілець в 1 см ялиці білої для досліджуваних ялицевих деревостанів перебуває у межах від 1,0 до 9,5 шт.·см-1 із середнім значенням 4,2 шт.·см-1, яке рівне річному приросту 2,4 мм, що відповідає класу якості деревини “А” для круглих лісоматеріалів. За об’ємною масою деревини виділено аналогічно три класи стійкості: 1-й клас має стандартну щільність деревини менше 440 кг·м-3, 2-й клас – від 441 до 499 кг·м-3 та 3-й клас – більше 500 кг·м-3. Середнє значення об’ємної маси деревини 3-го класу є на 27,2% більшим від аналогічного показника 1-го класу стійкості деревини і на 12,4% ‒ від 2-го класу. Найбільші значення анізотропії всихання деревини ялиці білої характерні для 3-го класу стійкості деревини із кількістю річних кілець більше 5 шт.·см-1 та стандартною щільністю більше 500 кг·м-3. Показник усихання деревини за об’ємом змінюється від 11,4% до 13,5% із середнім значенням 12,7%, яке є на 11,5% більшим від аналогічного показника для 1-го класу стійкості. Коефіцієнт анізотропії стиглої деревини 1-го класу стійкості ялиці білої змінюється від 2,27 до 2,00 із середнім значенням kβt/βr = 2,15, 2-го класу – від 1,91 до 2,23 із середнім значенням kβt/βr = 2,05 та 3-го класу від 2,17 до 1,89 із середнім значенням kβt/βr = 2,03. За розмірно-якісними характеристиками ялиці білої визначено, що у відземковій частині стовбура довжина вади деревини - окоренкуватість є меншою на 54,5% у дерев ялиці білої віком до 75 років порівняно з деревами віком понад 75 років. Безсучкова зона ялиці білої є приблизно на 35% більшою у дерев віком до 75 років порівняно з деревами старшими за 75 років, що частково обумовлено збільшенням абсолютної повноти у досліджуваних деревостанах. Визначено, що вада деревини - рогівка істотно впливає на клас якості деревини ялиці білої, що має більше 75 років. Ширина річного кільця у відземковій частині круглого лісоматеріалу у віковій групі понад 75 років є на 8,1% більшою порівняно з аналогічним показником для круглих лісоматеріалів у віковій групі від 59 до 75 років. Діаметр несправжнього ядра в ялиці білої віком понад 75 років є в середньому на 60,4% більшим від аналогічного показника для дерев віком менше 75 років. Встановлено, що деревина несправжнього ядра характеризується наявністю вади деревини “м’яка гнилизна” і знижує якість деревини круглих лісоматеріалів до класу “D”. Між довжиною серединної окружності ділового лісоматеріалу та довжиною ділової деревини в стовбурі і між діаметром лісоматеріалів без кори у нижньому торці та довжиною вади деревини окоренкуватість встановлено прямолінійну залежність. Аналогічну залежність визначено між діаметром несправжнього ядра та серединним діаметром круглого лісоматеріалу (dн.я. = 1,13dн.т. - 29,45; R² = 0,71), а також між діаметром несправжнього ядра та діаметром круглого лісоматеріалу у верхньому торці без кори (dн.я. = 0,83 d½Lстов. - 19,35; R² = 0,69). В уражених шкідниками ялицевих деревостанах встановлено, що зі збільшенням віку дерева збільшується кількість дерев ялиці білої із несправжнім ядром та площа пошкодження заболонної деревини, а залежність між діаметром несправжнього ядра стовбура та віком дерева описується рівнянням першого порядку (dн.я. = 1,20А - 75,29, R² = 0,72). Встановлено особливості поширення хаменерія вузьколистого у різних висотно-екологічних умовах Українських Карпат. Найбільші значення рясності хаменерія вузьколистого властиві для абсолютної висоти 1042 м н.р.м., що змінюється від 20,0 шт.·100 м-2 до 32,0 шт.·100 м-2 із середнім значенням 25,8 шт.·100 м-2. Найменші значення поширення виду характерні для абсолютної висоти 365 м н.р.м. і знаходяться в межах від 0,05 шт.·100 м-2 до 0,10 шт.·100 м-2 із середнім значенням 0,07 шт.·100 м-2. Встановлено, що біологічні пошкодження ялиці білої та рясність хаменерія вузьколистого збільшується експоненціально щодо абсолютної висоти і описується рівняннями Nбіол.п. = 13,178e0,001АВ (R2 = 0.96) та Рзн.вуз. = 0,0042e0,0083АВ (R2 = 0.99) відповідно. Ураження іржею хвої та некрозом кори ялиці білої відбувається у лісових насадженнях по схилу від вершини до підніжжя гір. Встанволено, що ураження деревинозафарбувальними грибами Aspergillus sp., Ceratocystis comatum Mill. & Cernz та Ceratocystis coeruleum (Munch.) H. et Syd. впродовж 6 місяців не надто впливають на щільність стовбурної деревини. Базисна щільність деревини на початковій стадії ураження змінюється від 331 кг·м-3 до 419 кг·м-3 із середнім значенням 361 кг·м-3. Біологічні пошкодження деревиноруйнівними грибами Phellinus hartigii та Fomitopsis pinicola (Swartz: Fr.) P. Karst. впродовж 6-24 місяців уже суттєво впливають на об’ємну масу деревини. Базисна щільність деревини, ураженої грибами впродовж періоду від 6 місяців до 2 років, зменшується на 27,8% порівняно зі щільністю біологічно непошкодженої деревини ялиці білої. Різниця між щільністю здорової деревини в абсолютно сухому стані та щільністю деревини у середній стадії біологічного пошкодження сягає 28,5…31,8%, а зі значними грибними ураженнями – 35,2…43,7%. Аналогічна тенденція характерна для базисної щільності деревини зі значним грибним ураженням. Грибні ураження Phellinus hartigii та Fomitopsis pinicola (Swartz: Fr.) P. Karst. впродовж 6-24 місяців істотно впливають на тангентальне та радіальне всихання деревини ялиці білої, що зумовлює їх зменшення на 19,2% та 29,7% від аналогічних показників анізотропії всихання здорової деревини. Досліджено, що зміна фізичних властивостей стовбурної деревини ялиці білої внаслідок грибних уражень Phellinus hartigii та Fomitopsis pinicola (Swartz: Fr.) P. Karst упродовж більше 6 місяців зменшує якісні характеристики деревини, що потрібно враховувати у веденні лісового господарства для своєчасної заготівлі якісних круглих лісоматеріалів. За природною стійкістю стовбурної деревини ялиці білої виділено чотири класи: І) здорова деревина ‒ без зовнішніх ознак біологічного пошкодження грибами; ІІ) деревина з наявністю поверхневої (плівчастої) плісняви до шести місяців; ІІІ) деревина із середнім ураженням деревинозафарбувальними та деревиноруйнівними грибами від півроку до двох років; IV) деревина зі значним ураженням деревиноруйнівними грибами більше двох років.
Сировинні ресурси та перспективи заготівлі ялицевої живиці та ялинової сірки у насадженнях філії "Славське лісове господарство" ДП "Ліси України"
(НЛТУ України, 2023-11-28) Варуха Максим Олександрович
Визначено вихід ялинової сірки та ялицевої живиці у насадженнях філії "Славське лісове господарство" ДП "Ліси України". Згідно наших спостережень та розрахунків, середній вихід ялинової сірки становить 58,5-67,8 г, а вихід ялицевої живиці становить 59,8-64,2 г. Коефіцієнт варіації виходу ялинової сірки коливається в межах 24,3-25,1 %, а вихід ялицевої живиці – 24,5-25,2 %. На основі проведених досліджень встановлено взаємозв'язок виходу ялинової сірки та ялицевої живиці з морфометричними показниками дерев. З морфометричних показників дерев ялини європейської найбільш інформативним є показник діаметра дерев. Проте для більшого обсягу збору сірки доцільно залучати дерева, які можуть бути пошкоджені при випасанні худоби, прорубуванні візирів, проведенні рубок, прокладанні доріг. У процесі відбору особин для заготівлі ялицевої живиці необхідно віддавати перевагу товстішим деревам з більшою кількістю жовен. Наведено технологію і техніку заготівлі ялинової сірки та ялицевої живиці. Проаналізовані наявні сировинні ресурси та окреслені перспективи заготівлі ялинової сірки та ялицевої живиці у насадженнях філії "Славське лісове господарство" ДП "Ліси України". Необхідно відмітити наявність ялицевих та ялинових насаджень, які потенційно в майбутньому можна буде залучати для заготівлі даної сировини. Проведено економічне обґрунтування заготівлі сировини для лісохімічної промисловості, економічна ефективність становить 15,9- 30,7 %. Devoted to study of resin tapping productivity of silver fir and Norway spruce in the plantations at the branch of the Slavsk Forestry State Enterprise "Forests of Ukraine" it was studied dependence of resin tapping productivity on morphometrical indices of trees. Resin tapping productivity of Norway spruce and silver fir is 58,5-67,8 g and 59,8-64,2 g. The coefficient of variation of resin tapping productivity of Norway spruce and silver fir 24,3- 25,1 % and 24,5-25,2 %. The technology and equipment for resin harvesting silver fir and spruce sulfur are given. The raw materials are analyzed and the prospects for the resin tapping of Norway spruce and silver fir in the plantations at the branch of the Slavsk Forestry State Enterprise "Forests of Ukraine". The economic substantiation of raw material resin harvesting is carried out for the forestry industry, the economic efficiency is 15,9- 30,7 %.
Екологічна зумовленість росту і природного поновлення дуба звичайного в умовах філії "Львівське лісове господарство" ДП "Ліси України"
(НЛТУ України, 2023-11-28) Тимочко-Галецька Христина Володимирівна
Представлено закінчене дослідження особливостей коливань поточного річного приросту по площі січення дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах філії "Львівське лісове господарство" ДП ‘Ліси України”. Побудовані по дубу звичайному п’ять дендрохронологічних рядів за 1900−2020 роки. Вивчено залежність щорічних коливань приросту від коливань температур повітря і сум опадів протягом останніх 40 років. Даний прогноз приросту дуба на наступні 10 років. Оцінено природне поновлення дуба у дібровах і бучинах. Ecological conditionality of growth and natural regeneration of the Quercus robur L. in the conditions of the “Lviv forestry” branch of the SE “Forests of Ukraine”. The end of the research at the peculiarities of the fluctuations of the current post on the cross-sectional area of English oak in the conditions of the “Lviv forestry” branch of the SE “Forests of Ukraine” is presented. Five dendrochronological tree rings serie for 1900-2020 were formed on English oak. The dependence of annual growth fluctuations on fluctuations in air temperatures and precipitation amounts over the last 40 years has been studied. The natural regeneration of the Quercus robur L. in the conditions of the “Lviv forestry” branch has been studied.
Динаміка соснових деревостанів свіжого соснового бору у лісовому фонді філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-08) Будько Сергій Богданович
Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена вивченню особливостей динаміки, продуктивності і товарності запасів соснових деревостанів, сформованих у лісовому фонді філії «Любешівське лісомисливське господарство». Дослідженню підлягали деревостани одного з найпоширеніших типів лісу з переважанням сосни звичайної у складі. За результатами опрацювання польових матеріалів на пробних площах побудовано моделі динаміки таксаційних показників соснових насаджень. Запропоновані нормативи відображають вплив інтенсивності ведення господарства і можуть бути використані для таксації соснових деревостанів в умовах свіжих борів філії «Любешівське лісомисливське господарство». Отримані моделі товарності запасу і вартості запасу пропонуються до використання під час кадастрової оцінки вкритих лісовою рослинністю ділянок підприємства. The bachelor's qualification work is devoted to the study of the dynamics, productivity and marketability of pine forest reserves formed in the forest fund of the branch Lyubeshiv Forestry and Hunting State Enterprise. The stands of one of the most common forest types with a predominance of Scots pine in the composition were subject to research. Based on the results of the processing of field materials on test plots, models of the dynamics of the forest inventory indicators of pine plantations were built. The proposed standards reflect the impact of the intensity of farming and can be used for forest inventory pine stands in conditions of fresh pines site plots of the branch Lyubeshiv Forestry and Hunting State Enterprise. The resulting models of stock marketability and stock value are proposed for use during the cadastral assessment of the company's areas covered with forest vegetation.
Товарна структура запасів модальних соснових деревостанів у лісовому фонді філії «Камінь-Каширське лісове господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-08) Оліферчук Дмитро Володимирович
У бакалаврській роботі висвітлено питання особливостей таксаційної характеристики соснових деревостанів, які становлять вагому частку лісосічного фонду філії «Камінь-Каширське лісове господарство». Основна увага були приділена соснякам типу лісу свіжий дубово-сосновий субір. За результатами аналізу ділянок головного користування встановлено середні таксаційні ознаки соснових деревостанів, вихід ділової і дров’яної деревини з одиниці площі. Побудовано моделі динаміки середнього діаметра, висоти, запасу і густоти. Отримано таблицю для оцінки товарності стиглих насаджень переважаючого типу лісу. In the bachelor's work, the issue of tax characteristics of pine stands, which make up a significant share of the logging fund of the branch Kamin-Kashirskyi State Forestry Enterprise, is highlighted. The main attention was paid to pine forests of the fresh oak-pine forest type. According to the results of the analysis of the main use plots, the average inventory characteristics of pine stands, the yield of business and firewood per unit of area. Models of the dynamics of the average diameter, height, stock and density were built. A table was obtained for evaluating the marketability of mature stands of the prevailing forest type.
Особливості продуктивності модальних букових деревостанів в умовах філії «Довжанське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-08) Мотиль Юрій Юрійович
У кваліфікаційній роботі проаналізовано динаміку букових деревостанів у найбільш поширеному типі лісу за середнім діаметром, висотою, запасом, абсолютною повнотою і густотою у віковому діапазоні 40-120 р. Отримані значення таксаційних показників за регресійними моделями до табличних з метою виявлення наявних відхилень у рості. Отримані моделі росту пропонується до використання у якості місцевого нормативу для інвентаризації найпоширеніших букових деревостанів підприємства. The qualification work analyzed the dynamics of beech stands in the most common type of forest in terms of average diameter, height, stock, absolute fullness and density in the age range of 40-120 years. The obtained values of forest inventory indicators are based on regression models to tabular ones in order to identify existing deviations in growth. The obtained growth models are proposed to be used as a local standard for the inventory of the most common beech stands of the enterprise.
Продуктивність модальних соснових деревостанів у лісовому фонді філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-08) Войтюк Дмитро Петрович
Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена вивченню особливостей продуктивності соснових деревостанів, сформованих у сугрудових лісорослинних умовах лісового фонду філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство». Досліджено динаміку основних таксаційних показників та особливості накопичення запасу в одному з найпоширеніших типів лісу з переважанням сосни звичайної у складі – вологому грабово-дубово-сосновому сугрудку. За результатами виконаних обчислень на пробних площах побудовано таблицю прогнозу росту таксаційних показників соснових насаджень. Запропоновані нормативи відображають вплив інтенсивності ведення господарства і можуть бути використані для таксації соснових деревостанів в умовах вологих сугрудів філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство». Отримані регіональні таксаційні нормативи запропоновані до використання під час лісоінвентаризаційних робіт лісового фонду філії. The bachelor's qualification work is devoted to the study of the features of the productivity of pine stands formed in medium fertile forest vegetation conditions of the forest fund of the branch Volodymyr-Volynskyi Forestry and Hunting State Enterprise. The dynamics of the main forest inventory indicators and features of stock accumulation in one of the most common types of forest with a predominance of Scots pine in the composition – a hornbeam-oak-pine stand wet and medium fertile forest type were studied. Based on the results of the calculations performed on the trial areas, a table of the growth forecast of forest inventory indicators of pine plantations was built. The proposed standards reflect the impact of the intensity of farming and can be used for forest inventory Scots pine stands in conditions of wet medium fertile of the branch Volodymyr-Volynskyi Forestry and Hunting State Enterprise. The obtained regional forest inventory regulations are proposed for use during the forest inventory works of the forest fund of the branch.
Таксаційна будова букових деревостанів в умовах Драчинецького лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-08) Савчук Іван Васильович
кваліфікаційній роботі бакалавра вивчено особливості будови букових деревостанів за діаметром дерев. На основі обчислених статистичних показників встановлено відмінність будови букових насаджень від природного типу, що є наслідком стороннього впливу на їх ріст і розвиток у минулому. За результатами досліджень сформульовано висновки, що можуть покращити проведення господарських заходів в лісах підприємства. In the bachelor's qualification work, the peculiarities of the structure of beech stands in terms of tree diameter were studied. Based on the calculated statistical indicators, the difference between the structure of beech stands and the natural type was established, which is a consequence of external influence on their growth and development in the past. Based on the results of research, conclusions were formulated that can improve the conduct of economic activities in the company's forests.
Товарна структура ялинових деревостанів в умовах філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-08) Кокіш-Мельник Василь Миколайович
Наведено результати дослідження товарної структури ялинових деревостанів за кількісними, якісними та вартісними показниками. Виявлено відхилення кількості деревини основних категорій від нормативних даних, що вплинуло на загальну кількість, товарність та вартість деревини. За результатами досліджень обґрунтовано висновки, які можуть бути використані для покращення ведення лісового господарства. The results of the research of the commodity structure of spruce stands in terms of quantitative, qualitative and value indicators are given. The deviation of the amount of wood of the main categories from the normative data was revealed, which affected the total amount, marketability and value of wood. Based on the results of research, the conclusions that can be used to improve forestry management are substantiated.
Особливості вегетативного розмноження культиварів Taxus media в умовах розсадника філії "Ковельське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
(НЛТУ України, 2023-12-10) Мелих Артем Сергійович
У нашій кваліфікаційній роботі ретельно проаналізовані аспекти вегетативного розмноження популярних культур тиса проміжного, проведене у контексті умов лісового розсадника. Глибоке дослідження впливу різноманітних укорінювачів на ризогенез стеблових живців трьох різних культиварів привело до вибору найбільш ефективного укорінювача, який ідеально підходить для всіх вивчених культиварів. Додатково, виявлені певні укорінювачі, що виявили свою високу ефективність саме на конкретних культиварах, які були успішно заживцьовані на різних субстратах. Був проведений аналогічний підбір оптимальних субстратів для укорінення стеблових живців, як з використанням укорінювачів, так і без них. Для експерименту використовувалися як одно-, так і дво-, та навіть трикомпонентні субстрати органічного та мінерального походження, що дозволило з'ясувати їхню ефективність та вплив на процес укорінення.
Показники збіжистості і повнодеревності стовбурів дерев ялини європейської в умовах філії «Гринявське лісове господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-10) Пониполяк Юрій Михайлович
У роботі визначено показники повнодеревності стовбурів ялини європейської в умовах філії «Гринявське лісове господарство». Розраховано коефіцієнти форми, класи форми, середній збіг та видові числа ялинових стовбурів. Загалом згідно розрахованих класів форми та коефіцієнтів форми можна констатувати, що в умовах підприємства ялина європейська характеризується середньозбіжистими та малозбіжистими стовбурами. Тільки в окремих надто грубих дерев стовбур є сильнозбіжистим. Виконано порівняння показників нормативними даними. The paper defines indicators full-boled trunks of European spruce in the area of the branch "Hrynyava Forestry State Enterprise". Calculated coefficients form classes form the middle and match specific number spruce trunks. In general, according to the calculated classes of the form and the coefficients of he form, it can be stated that under the conditions of the enterprise the spruce forest is characterized by medium-toothed and low-converging trunks. Only in some too rough trees is the trunk very narrow. Established divergence of regulatory indicators.
Оцінка точності визначення об’єму круглих ялинових лісоматеріалів в умовах Дарівського лісництва філії «Осмолодське лісове господарство ДП "Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-10) Надрага Ігор Сергійович
У кваліфікаційній роботі наведено результати щодо досліджень таксації ялинових круглих сортиментів різними способами в умовах філії «Осмолодське лісове господарство». Розраховано об’єми ялинових сортиментів з використанням різних формул та діючих нормативів, встановлено варіацію та розбіжності за об’ємами. The qualification bachelor's work presents the results of surveying investigation of spruce round assortments in different ways in the conditions of the branch Osmoloda Forestry State Enterprise. The volumes of spruce assortments using different approaches and standards were calculated. The variation and differences of volumes were established.
Продуктивність і товарність стиглих соснових деревостанів в умовах філії «Чортківське лісове господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-10) Заплацінський Арсен Володимирович
Здійснено всебічний аналіз росту та продуктивності фактичних соснових насаджень та проведено порівняння отриманих результатів із нормативними даними. Опираючись на результати власних досліджень та матеріали виробничої діяльності, встановлено особливості товарної структури соснових деревостанів експлуатаційного фонду. Здійснивши моделювання залежності часток категорій деревини від середніх діаметрів деревостанів на пробних площах розраховано таблицю товарної структури стиглих соснових деревостанів в умовах підприємства. Розраховано вартість запасу насаджень на пробних площах за категоріями деревини. A detailed analysis of the growth and productivity of pine forests was carried out and the results were compared with the normative data. Based on the results of our own research and operating materials, we have established the specifics of the commodity structure of pine stands in the production fund. Having modeled the dependence of the proportions of timber categories on the average diameters of stands on the plots, a table of the commodity structure of mature pine stands in the conditions of the enterprise was calculated. The cost of the plantation stock in the trial areas by wood category was calculated.
Ріст і продуктивність дубових деревостанів у різних типах лісу філії «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-10) Похила Олег Ігорович
Дослідження росту та продуктивності дубових деревостанів у найрозповсюдженіших типах лісу доводять їх вирішальний вплив на структуру деревостанів та їх динаміку. За усіма показниками, що характеризують ріст дубових насаджень деревостани свіжої грабової діброви мають кращі темпи росту та продуктивність ніж деревостани свіжої грабової судіброви, їм також властиве інтенсивніше зрідження з віком. Через надмірну зрідженість дубових деревостанів в обох типах лісу їх продуктивність є значно нижчою у порівнянні із продуктивністю нормальних насаджень. Основним чинником від якого залежить продуктивність деревостанів в обох типах лісу є збільшення частки дуба у їх складі. Результати досліджень можуть бути використані під час проектування рубок догляду дубових деревостанах підприємства. Studies of the growth and productivity of oak stands in the most common forest types prove their decisive influence on the structure of stands and their dynamics. According to all indicators characterizing the growth of oak stands, stands in richer conditions have better growth rates and productivity than those in poorer conditions, and they are also characterized by more intense thinning with age. As a result of the excessive thinning of oak stands in both types of forest, their productivity is significantly lower compared to that of normal stands. The main factor that affects the productivity of stands in both types of forest is an increase in the proportion of oak in their composition. The results of the research can be used in the planning of thinning operations in oak stands of the enterprise.
Ведення мисливського господарства в філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України»
(НЛТУ України, 2023-12-12) Гупало Василь Тарасович; Hupalo Vasyl
У роботі визначаються науково обґрунтовані напрями ведення мисливського господарства, шляхи і засоби, що забезпечують вирішення поставлених перед господарством завдань з раціонального використання мисливського фонду, збереження, охорони, та відтворення ресурсів мисливських тварин. Практичне здійснення розроблених заходів дасть можливість значно збільшити чисельність основних видів мисливських тварин та підтримувати їх на оптимальному рівні. У процесі розробки організаційних заходів використані дані державної статистичної звітності, матеріали лісовпорядкування, а також результати польових спостережень, експериментальних обліків оленеподібних. The work determines scientifically grounded directions of hunting management, ways and means that provide solutions to the tasks set before the farm for the rational use of the hunting fund, conservation, protection and reproduction of hunting animal resources. The practical implementation of the developed measures will enable to significantly increase the main types of hunting animals and maintain them at an optimum level. In the process of development of organizational measures, the data of state statistical reporting, materials of forest management, as well as the results of field observations and experimental records of the even-toed ungulate.

Browse

Browsing Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства by Issue Date

Results Per Page

Sort Options