205 Лісове господарство / Forestry

Permanent URI for this collection

http://194.44.236.27/handle/123456789/751

Browse

Browsing 205 Лісове господарство / Forestry by Author "Магуран Володимир Костянтинович"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Лісівничо-селекційні засади вирощування горіха грецького в умовах Правобережного Лісостепу України
    (НЛТУ України, 2024-06-19) Магуран Володимир Костянтинович; Mahuran, V.
    Дисертаційну роботу присвячено дослідженню лісівничих та селекційних особливостей вирощування, захисту і покращенню асортименту горіха грецького шляхом відбору перспективних форм, а також дослідження їх особливостей і розробка науково обґрунтованих технологій для подальшого розмноження на території Правобережного Лісостепу України. Огляд літературних даних щодо сучасного стану досліджень лісівничо-селекційних особливостей вирощування горіха грецького виявив наступне: біолого-екологічні характеристики виду, морфологічні та біоекологічні особливості, властивості деревини, ураженість комахами та шкідниками, а також його інтродукція й селекція, як в Україні, так і за кордоном, здебільшого вивчалися за межами регіону дослідження та в інших природно-кліматичних зонах. Важливо зазначити, що лісівничі особливості росту дерев горіха грецького та питання його диференціації за формами й сортами в умовах Правобережного Лісостепу залишаються недостатньо вивченими, а що стосується лісівничих аспектів, то поширення горіхових деревостанів в Україні у різних типах лісу не відображено у вітчизняних наукових працях. Метою дисертаційної роботи є дослідження лісівничо-селекційних особливостей вирощування, захисту, розширення і покращення асортименту горіха грецького шляхом відбору перспективних форм, а також їх дослідження і розробка науково обґрунтованих технологій для подальшого розмноження на території Правобережного Лісостепу України. У ході виконання дисертаційної роботи використані наступні методи досліджень: вивчення, вимірювання та аналізу. Для виконання лісівничо-таксаційних досліджень деревостанів використано методи описової характеристики пробних площ, перелікової та вибіркової таксації. Дендрохронологічні дослідження та визначення властивостей макроскопічної будови деревини досліджено за стандартними міжнародними методиками. Аналіз фітосанітарного стану насаджень та сезонні особливості розвитку дерев горіха грецького здійснювали методом спостереження та опису явищ. Отримані результати досліджень опрацьовано за допомогою статистичних програм Excel та Statistica 10.0. Основні результати досліджень. Встановлено, що у досліджуваному регіоні горіх грецький зустрічається у 29 типах лісу, з них у 20 виступає як переважаюча порода та у 24 – як супутня. Розподіл горіхових насаджень в умовах Правобережного Лісостепу за складом свідчить про перевагу насаджень, де участь горіха грецького у складі тільки 1-2 одиниці (52,2 %) від загальної площі. Чисті насадження горіха грецького становлять 16,8 % (291,6 га). Середній запас насаджень горіха грецького знаходиться в межах 92,8 м3/га; у насадженнях, де горіх є переважаючою породою він коливається в межах 21,0-187,5 м3/га, а у насадженнях, де горіх є супутньою породою – 25,0-121,8 м3/га. Бонітетна структура горіхових насаджень Правобережного Лісостепу свідчить про їх високу продуктивність та якість у відповідності до типологічних умов. Спостерігається практично рівномірне розподілення насаджень за бонітетом: І – 21,4 %, ІІ – 22,2 %, ІІІ – 19,6 %, IV – 17,1 %. Насаджень із бонітетом вище І нараховано понад 10,2%. Насадження із дуже низьким бонітетом становлять 3,9%. За аналізом значень радіального приросту, стандартного відхилення,коефіцієнтів варіації та чутливості, можна виокремити три періодів росту і розвитку, кожен з яких характеризується певними особливостями та умовами для росту рослин. За величиною коефіцієнта чутливості встановлено, що стійкішими є горіхові деревостани, що зростають у лісових умовах. Радіальний приріст горіха грецького при плантаційному вирощуванні показав значний негативний зв’язок із опадами, і навпаки, опади не мали значного впливу на формування приросту за діаметром у дерев, які ростуть у лісових умовах. Таксаційні показники дерев у плантаційному насадженні переважають лісові відрізняються за висотою дерева, довжиною крони, висотою до початку крони, які статистично достовірні. Середньої тісноти прямолінійний зв'язок щільності деревини у плантаційному деревостані спостерігали із шириною річного кільця (r=0,61), обернений із кількістю р.ш. в 1 см (r=-0,48) та товщиною кори (r=-0,49). У лісових умовах спостерігали прямолінійний зв'язок щільності деревини із діаметром дерева (середньої тісноти r=0,55) та шириною крони (помірної тісноти r=0.38). Середня тривалість вегетаційного періоду горіха грецького на території Правобережного Лісостепу України становить 183 доби для плантаційних насаджень та 186 діб – для лісових. Кліматичні умови Правобережного Лісостепу сприятливі для масового вирощування сортів 'Вебу 6' та 'Єфрем 1' горіха грецького. Фенологічні ритми дослідних сортів повністю відповідають тривалості вегетаційного періоду на території Правобережного Лісостепу. Результати досліджень енергії проростання показали, що енергія проростання сіянців горіха чорного (81 %) є вищою на 11 % порівняно із сіянцями горіха грецького (70 %). Перші ознаки проростання горіха чорного спостерігалися на 7 днів раніше, ніж у випадку горіха грецького. У порівнянні зі сходами горіха грецького вихід стандартних сіянців горіха чорного був зафіксований на рівні 69 % від загальної кількості сходів, тоді як у сходів горіха грецького цей показник становив лише 12 %. Установлено, що оптимальна глибина сівби насіння для обох видів становить 10 і 13 см, а кращі показники схожості спостерігали у разі сівбі насіння "вершиною вверх" – 70 % і "на ребро" – 72 %, що на 24-26 % вище, ніж "вершиною вниз" та "боком у ряду". Встановлено, що відібрані дослідні сорти горіха грецького, які було щеплено на сіянці горіха чорного, показали приблизно однакове утворення калюсних тканин, крім сорту 'Ве-бу-6'. Це вчергове підтверджує наукові відомості, що не усі сорти горіха грецького можуть брати участь у міжвидових комбінаціях. Встановлено, що найбільш розповсюдженим захворюванням у насадженнях горіха грецького є бура плямистість (марсоніоз) Ophiognomonia leptostyla, яка виявлена на всіх обстежених ділянках. Поширення бурої плямистості становить – 30-43 % у плантаційних насадженнях і 50-63 % у полезахисних і лісових насадженнях горіха грецького. Бактеріоз (бактеріальний опік), спричинений Xanthomonas arboricola pv. juglandis, уражає плоди, листки, пагони, гілки та стовбури горіха грецького. Поширення цього захворювання у різних насадженнях від 3,4 до 26,7 %. Ураження листків філостиктозом, збудниками якого є гриби Phyllosticta juglandis (Sphaeria juglandina) і P. juglandina (Phomopsis juglandina) у плантаційних насадженнях не перевищувало 8%, а у полезахисних та лісових насадженнях відсоток уражених дерев сягав від 15 до 22%. Поширення білої плямистості (Pseudomicrostroma juglandis) переважно становило від 6,6 до 23,3 %. Збудниками стовбурових гнилей дерев горіха грецького на обстежених ділянках є Inonotus hispidus, Polyporus septosporus, Pleurotus ostreatus, Trametes versicolor, T. hirsuta. Гілки горіха грецького уражають патогени Cytospora juglandina та Nectria cinnabarina. Встановлено, що найбільш чисельними шкідниками насаджень J. regia у Правобережному Лісостепу є кліщі Aceria erinea, Aceria tristriata і попелиця горіхова жилкова Panaphis juglandis. Лідируюче місце серед комах, за нанесеною шкодою, займають такі види: Panaphis juglandis, Chromaphis juglandicola, Cydia pomonella, Stictocephala bisonia та Hyphantria cunea. Серед шкідників із колюче-сисним ротовим апаратом найбільш чисельними та шкодочинними є Panaphis juglandis і Chromaphis juglandicola, а найбільшої шкоди молодим насадженням та однорічним пагонам завдає Stictocephala bisonia. Встановлено, що в ISSR-аналізі, застосовуючи праймери із послідовностями мікросателітних повторів можна здійснювати оцінку внутрішньовидової різноманітності генотипів горіха грецького. У спектрах ампліфікації було отримано 50 ампліконів різної довжини з яких 31 поліморфний та 19 мономорфних. З високим відсотком поліморфності – 94% характеризується праймер CR-252 (GA)8CG. Найменший відсоток поліморфності – 65 % у праймера CR-253 (GA)8GT. Наукова новизна одержаних результатів. Унаслідок проведення лісівничо-таксаційних, дендрохронологічних, деревинознавчих генетико-селекційних та фітопатологічних досліджень горіхових деревостанів Правобережного Лісостепу вперше було: встановлено площу поширення горіха грецького у Правобережному Лісостепі, який розповсюджений на 1729,7 га, а його загальний запас становить 160,44 тис. м3; досліджено лісівничо-таксаційну структуру насаджень горіха грецького в умовах Правобережного Лісостепу, який зустрічається у 29 типах лісу, з них у 20 є як переважаюча порода та у 24 – як супутня. Найпоширенішим типом лісу за участю горіха грецького є свіжа грабова діброва, який охоплює 1108,5 га (64,1%); досліджено коливання радіального приросту горіха грецького в умовах Правобережного Лісостепу у зв’язку із змінами кліматичних умов, зокрема, за характером мінливості радіального приросту, стандартного відхилення, коефіцієнтів варіації та чутливості, виокремлено три періоди росту й розвитку, кожен з яких характеризується певними особливостями та умовами росту рослин, а також встановлено "реперні" роки із переважаючим приростом (1997, 2007 та 2022 рр.) та з мінімальним приростом (2005, 2008, 2013, 2016, 2020 та 2021 рр.), під час яких ширина річних кілець деревини відрізнялась на 30-110% від попереднього року; встановлено, що ISSR-праймери із послідовностями мікросателітних повторів CR-250 (GA)8TC, CR-251 (CA)8TG, CR-252 (GA)8CG, та CR-253 (GA)8GT придатні для оцінки внутрішньовидової різноманітності генотипів горіха грецького; встановлено властивості та морфометричні показники стовбурної деревини горіха грецького, які у плантаційному насадженні переважають показники лісових насаджень за товщиною кори, шириною заболоні, середньою шириною річного кільця та щільністю деревини; вдосконалено технологічні методи раціонального розмноження сортів 'Вебу' 6' та 'Єфрем 1' горіха грецького, для яких кліматичні умови Правобережного Лісостепу сприятливі для масового вирощування. Практичне значення одержаних результатів. Одержано наукові результати щодо оцінки видового складу патогенів і шкідників та їх впливу на фітосанітарний стан плантаційних, полезахисних і лісових насаджень горіха грецького на території Правобережного Лісостепу України. Запропоновано вести моніторинг поширення фітофагів і збудників хвороб горіха грецького з врахуванням фенологічних маркерів, також встановлено оптимальні періоди проведення захисних заходів і профілактичних обробок. Відібрані гібридні форми горіха грецького, які характеризуються високою зимостійкістю, стійкістю до захворювань, високим плодоношенням, яке є регулярним навіть у несприятливі роки. Підходи встановлення спадкових (генетичних) властивостей садивного матеріалу горіха грецького та визначення його фітопатологічної зараженості і ентомологічної заселеності використовують у лісогосподарській практиці для підвищення продуктивності плантаційного вирощування. А відомості про якісні характеристики деревини горіха – у навчальних дисциплінах "Деревинознавство" та "Лісове товарознавство" для підготовки фахівців освітнього рівня бакалавр за спеціальністю 187 "Деревообробні та меблеві технології" та 205 "Лісове господарство", а також особливості фенологічного розвитку та відбору перспективних форм для плантаційного вирощування у навчальній дисципліні "Недеревні ресурси лісу" за спеціальністю 205 "Лісове господарство".