206 Садово-паркове господарство / Horticulture

Permanent URI for this collection

http://194.44.236.27/handle/123456789/752

Browse

Browsing 206 Садово-паркове господарство / Horticulture by Subject "ecological and biological structure"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Еколого-біологічні особливості рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя
    (НЛТУ України, 2024-08-22) Глоговський Любомир Володимирович; Glogovsky, L
    Дисертаційна робота присвячена аналітичним дослідженням та теоретичним узагальненням закономірностей функціонування рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя, оцінці біологічних та екологічних особливостей, організації, цінності та формування потенціалу рекреаційного середовища та діяльності в ньому рекреанта, прояву рекреаційного використання та формування. Об’єктом дослідження слугували лісові насадження лісових підприємств та лісопарків Львівського Розточчя. Основою для проведення досліджень слугували засади порівняльної екології, лісознавства і таксації. Підбір та закладання пробних площ проводились відповідно до апробованих методик та діючих лісовпорядних інструкцій. В ході окремих досліджень аналізувались соціологічні матеріали та публікації. Сукупність рекреаційно-оздоровчих ресурсів Львівського Розточчя, ліси якого володіють достатнім рекреаційним потенціалом, мають високу художню та естетичну привабливість і при відповідному кліматі сприяють організації відпочинку в лісовому середовищі. Для оцінки реальної цінності лісів, організації та розробки програм вдосконалення рекреаційного потенціалу придатні моделі та методи рекреаційного лісокористування, що об’єднують властивості природних та штучних екосистем. Антропогенний вплив на рекреаційно-оздоровчі ліси обумовлений групами чинників: транспортні, урбогенні, аграрні, лісогосподарські, промислові, гідротехнічні, рекреаційні. Зокрема, території рекреаційно-оздоровчих лісів у межах міст, селищ та інших населених пунктів перебувають під дуже високим впливом чинників антропогенної трансформації; ліси зелених зон в межах населених пунктів під значним впливом; території поза межами лісів зелених зон під середнім впливом, а ліси в межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих і курортів та у межах поясів зон санітарної охорони водних об’єктів перебувають під незначним негативним впливом. Проводячи аналіз літературних джерел та актуальних публікацій можна, дійти висновку, що на території Українського Розточчя переважають ліси за участю хвойних порід (46,2%); менш поширені деревостани за участю твердолистяних порід (44,4%); ліси у яких домінують м’яколистяні породи займають найменші площі (10,4%). Найбільш цінні ділові запаси деревини зосереджені у середньовікових хвойних (50,8%) та твердолистяних (33,6%) лісах. У м'яколистяних насадженнях найбільший запас деревини мають стиглі деревостани (17,9%). Насадження регіону Українського Розточчя загалом є середньоповнотними та високобонітетними. Серед них найбільшу відносну площу займають насадження у складі яких домінує Pinus sylvestris L. (49,1 %), Fagus sylvatica L. (31,4 %), Quercus robur L. (11,3 %), Betula pendula Roth. (6,3 %) та Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (3,8 %). Варто відзначити, що на певних площах ліси ростуть у нехарактерних для них типах лісу, тобто є похідними та створювались методом лісових культур у минулому та позаминулому столітті. Ліси Українського Розточчя загалом відзначаються високим класом бонітету. Наприклад, 32,2% площі займають насадження Іа та вище класів бонітету, 46,5% – І бонітету, 17,7% – ІІ бонітету, 5,1% – ІІІ бонітету. За повнотою ліси регіону переважно середньоповнотні (9,5% площі). Високоповнотні насадження складають 35,8%. Низькоповнотні насадження, рідколісся та незімкнені лісові культури займають 16,7% території. «Розподіл земель Розточчя, вкритих лісовою рослинністю, за типами лісорослинних умов має свої особливості. Більшу частину з них (55%) займають сугруди – відносно родючі ґрунтові умови; 28% припадає на груди – найродючіші умови місцезростання; 17% займають субори – відносно бідні ґрунтові умови. Вікова структура лісів Українського Розточчя є збалансованішою, ніж в середньому по Україні, і наближається до оптимальних показників. Молодняки займають 23% площі, що відповідає нормі, середньовікові насадження становлять 49,5% (при оптимальній нормі 30%), пристигаючі – 16,8% (норма 25%), а стиглі та перестійні – 10,7% (при оптимальній нормі 22%)». В результаті польових досліджень на пробних площах у рекреаційно-оздоровчих лісах Львівського Розточчя визначено 296 видів вищих судинних рослин. Вони належать до дерев, чагарників, напівчагарників і трав, об'єднаних 9 відділами, 76 родинами та 197 родами. На підставі систематичного аналізу флори рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя фіксується суттєва зміна природного видового складу, а також систематичної структури внаслідок синантропізації флори, що проявляється в концентрації значної кількості видів у небагатьох родах і родинах. Серед дендрофлори частка привнесених видів різного географічного походження становить 119 видів, або 40,2 % (вишня звичайна, гіркокаштан звичайний, глід згладжений, горіх грецький, дуб червоний, модрина європейська, робінія звичайна, сосна Банкса, тополя канадська, тополя пірамідальна, яблуня лісова, ясен пенсільванський). Це вказує на те, що ліси Львівського Розточчя здавна освоєні людиною та є наслідком активної урбанізації. Частка аборигенних видів становить 177 (59,8%). Серед життєвих форм переважають трав’яні види рослин (210 видів, або 70,9 %). Серед деревних біоморф виявлено 86 видів (29,5%), серед яких найчисельнішою групою є дерева (44 види, 14,8%); другою групою за чисельністю є кущі (22 види, 7,4%); третьою, не надто чисельною групою, є кущ, дерево (10 видів, 3,8%); незначну кількість становлять життєві форми кущик (4 види, 1,3%), ліани (2 види, 0,6 %) та півкущик (1 вид, 0,3 %). У досліджуваній флорі переважають види рослин із стрижневим корінням (136 видів, 45,9%), види із кореневищним типом відіграють значно меншу роль (73 види, 24,6%), далі, за зменшенням кількості видів, йдуть: кистекореневі (37 видів, 12,5%), дерновинні (29 видів, 9,8%), ризоїдні (12 видів, 4,0%), розеткові (4 види, 1,3%), мичкуваті (2 види, 0,6%), напіврозеткові (2 види, 0,6%), і лише одним видом, 0,3%, (Lilium martagon L.) представлені рослини із цибулинним типом кореневої системи. Серед флори рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя переважає розповсюдження насінин за допомогою природних пристосувань (229 видів, 68,36%) у 92 видів (31,64%) насіння розповсюджується самостійно, (автохорія). За видом господарського використання у флорі рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя домінують лікарські рослини (242 види), за ними йдуть менш чисельні групи, а саме: декоративні рослини (107 видів), медоносні (87 видів), харчові (75 видів), бур’яни (75 видів), ефіроолійні (58 видів), вітамінні (57 видів), кормові (56 видів) та інші. У переліку флори, яка перебуває під охороною виявлено 7 видів; також виявлено близько 30 видів ендемічних та реліктових рослин. На підставі отриманих даних з пробних площ встановлено, що на стаціонарах рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя сформувались складні похідні і природні мішані грабово-букові, грабово-дубові та сосново-дубові деревостани. Деревостани на пробних площах досягають середньої висоти 23,0 м та 32,1 см у діаметрі. Насадження відзначаються складною будовою та високою повнотою яка становить 0,8. Розподіл за класами віку показує, що на пробних площах переважають середньовікові насадження. Походження – штучне. У досліджуваних деревостанах (Брюховичі, Винники, «Погулянка») в більшості випадків формуються різновисотні та складні за вертикальною структурою насадження; горизонтальна структура досить різноманітна: на один ділянках вона нагадує природні, на інших помітні суттєві відмінності від природного стану рівноваги. Часто формуються вікна та прогалини у просвіті крон при відмиранні пошкоджених дерев. В ході досліджень верхнього 5-см шару ґрунту виявлено що, його фізико-хімічні показники суттєво відрізняються на різних дослідних ділянках і залежать від рівня антропогенного впливу. Наприклад, на лісових дорогах, стежинах та галявинах показники густини ґрунту, польової вологоємності, рівня аерації та вмісту органічних сполук інших показників, суттєво менші, а в деяких випадках переходять критичну межу, ніж під непорушеним лісовим наметом. Відповідно до екологічних досліджень рекреаційно-оздоровчих лісів варто відзначити що, переважаючим флороценотипом виступає лісо-чагарниковий (159 видів, 53,7%), на другому місці – агро-рудеральний (50 видів, 16,8%), третім за кількістю видів – лучно-степовий (30 видів, 10,1%); всі інші класи є менш чисельними і становлять від 4,3% до 0,3%. Серед геліоморф переважають геліофіти (136 видів, 45,9 %), факультативні геліофіти представлені 117 видами, або 39,5%, сциофіти – 43 види, 14,5%. Серед гігроморф домінують мезофіти (129 видів, 43,5 %), друге, третє та четверте місце за кількістю видів із невеликою різницею посідають ксеро-мезофіти (47 видів, 15,8%), мезо-ксерофіти (44 види, 14,8%) та гігро-мезофіти (43 види, 14,5%), що цілком відображає умови місцезростання. За розподілом відносно багатства умов місцезростання переважають евтрофи – 92 види ( 31,0%), за ними у бік зменшення розташовані мезотрофи – 80 видів (27,0%), ев-мезотрофи – 42 види (14,1%), та оліго-мезотроф 35 видів (11,8%). Розподіл за термоморф вказує на домінування мезотермофітів (171 видів, 57,7%); до мегатермофітів належать 125 видів (43,3%). Досліджуючи градації екологічних умов ценофлори РОЛ Львівського Розточчя за шкалою Циганова встановлено що: термокліматичний режим дослідних ділянок оцінений як бореально-неморальний перехідний до еунеморального; континентальність клімату змінюється від субконтинентального типу (10,3 бали) в межах міста до материкового в межах приміських та заміських лісів (8,2 та 7,8 бала); значення показника чинника аридності/гумідності клімату знаходиться в межах одного балу (6,2-7,9) і характеризується як субаридний/субгумідний; показник кріокліматичності на досліджуваних ділянках в середньому становлять 10,3; 10,4 та 9,8 бала; усереднений показник ґрунтового зволоження в екотопах РОЛ Львівського Розточчя дорівнює 13,5 бала і відповідає сирвувато-лісо-луговому/волого-лісо-лугову типу; за усередненими оцінками сольове багатство ґрунтів в умовах Львівського Розточчя відноситься до умов небагатих/досить багатих ґрунтів (7,2 бали); за рівнем азотозабезпечення переважають бідні та достатньо забезпечені ґрунти (6,2 – 8,8 балів); на досліджених екотопах кислотність ґрунту становить від 7,2 до 9,0 балів, що відповідає умовам слабокислих та нейтральних ґрунтів (рН=6,5-7,5); світловий режим в середньому оцінюється для всіх екотопів як характерний для відкритих та напіввідкритих просторів (1,3-2,2 бали); параметр зміни рівня зволоження змінюється від слабо – періодичного зволоження до помірно/перемінного рівня зволоженості; У трав’яному ярусі рекреаційно-оздоровчих лісів Львівського Розточчя виявлено 202 види рослин, що належать до 47 родин. Найбільше таксономічне різноманіття у родин Asteraceae (33 види, 16,3%), на другому місці – родина Poaceae (28 видів, 13,9%). Виявлено 85 видів адвентивних рослин, що говорить про давню господарську діяльність людини, а тривала рекреаційна діяльність призводить до незворотних дигресій у трав’яному та чагарниковому ярусах. Останній спочатку формує біогрупи та куртини, а на критичних стадіях повністю зникає. Підстилка та підріст також відчувають значні негативні наслідки рекреації. Наприклад, запас та механічний склад залишків органіки поступово зменшується із збільшенням стадії рекреаційної дигресії, а природне поновлення на IV-V стадіях дуже ослаблене або взагалі відсутнє. Виявлено чітку залежність санітарного стану насаджень та кількості сміття від рівня рекреаційного впливу. До прикладу, із зростанням стадій дигресії у насадженнях фіксуються спалахи розмноження ентомошкідників, а дерева часто уражені різними захворюваннями, що суттєво знижує їхню життєвість. Запропоновано комплексну методику оцінки рекреаційно-оздоровчих лісів, яка ґрунтується на біолого-екологічному підході та дає змогу оцінити потенціал лісової ділянки у різних природно-кліматичних умовах. До даної методики входять 29 біологічних, екологічних та географічних показників які розділені на три групи: атрактивність, комфортність та стійкість насаджень. Оцінювання проводиться за 5-ти бальною системою, де 0 – найменший бал, а 4, – найбільша оцінка, яку може отримати насадження за певним показником. Зокрема, актрактивність насаджень визначалась за віком, породним складом, висотою, вертикальною та горизонтальною структурою, запасом, бонітетом, проглядністю, декоративністю, ступенем рекреаційного порушення, засміченістю та санітарним станом; комфортність – за рельєфом, вологістю лісорослинних умов, станом дорожньо-стежкової мережі, прохідністю, наявністю турбуючих комах, рівнем благоустрою та шумом; стійкість – за віком, наявністю підросту та підліску, стійкістю нижніх ярусів, потужністю лісової підстилки та дернини, водним режимом, ухилом поверхні та стійкістю до витоптування головної породи. Апробація методики рекреаційної оцінки проведена в рекреаційно-оздоровчих лісах Львівського Розточчя.